2. Запишіть подані сполучення слів утри стовпчики: а) ті, що пишуться через дефіс; б) ті, що пишуться разом;
в) ті, що пишуться окремо. Якщо ви правильно
виконали завдання, із других букв записаних останніх
слів словосполучень складеться початок прислів'я:
«..., той їсть, кого захоче».
(Хтозна)які дуби, якийсь) острів, ні(до)чого не звикати,
(аби) що верзти, (що)небудь сказати, де(3)ким поділився, аби
(до) кого звертатися, ніхто не зрадів, будь (яка) до ,
(хто)небудь згадає, будь(у)кого очікувати, де(які) сцени,
не(аби)які речі, хтозна(в)чому вештатися, казна (що)
подумати.
Речення з відокремленими членами реч.
(Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»)
1. Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)
2. Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...
(відокремлена обставина дії, виражене дієприслівниковим зворотом)
3. Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.
(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)
4. Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.
(відокремлені узгоджені означення, виражені дієприкметниковим зворотом)
5. На широкі бессарабські степи, |вільні|, |без пана й панщини|, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене одиночним прикметником, друге неузгоджене – іменниками з прийменником)
6. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови, |справжні облави|, |як на вовка або ведмедя|.
(відокремлена прикладка і порівняльний зворот)
Синичка — дуже корисна осіла пташка.
Її можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. Вона є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. Синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. Коли вони поїдають плоди, насіння падає на землю. Так воно розноситься на великі відстані, де з нього виростають рослини.
Синички є нероздільною частиною природи. Тому треба оберігати синичок.
***
Синичку можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. Вона — дуже корисна осіла пташка.
По-перша, є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. По-друге, синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. По-третє, коли вони поїдають плоди, насіння падає на землю. Так воно розноситься на великі відстані, де з нього виростають рослини.
Синички є нероздільною частиною природи. Тому треба оберігати синичок.