2 Виначте складне реченни зі сполучниковим і бесполучниковим и"изком: a) Вовка закотило в лісосмугу, він обійняв лапами якусь деревину, навіть учепився в неї зубами, але вітер відірвав Його від неї. б) Наступний день видався зранку туманно-морозним, небо заволочило хмарами. в) Г от хмарами урочисто, густо обізвалася мідь, вона злякала на позолочених перковних хрестах гайворония і вскди-всюди порадувала босоноге школярство. г) Добре було 6, якби отакий співучий разок намиста апав із неба на землю, прямо мені nід ноги.

На високій сосні сидів співаючий птах.
Серед галявини  про них надувало лише погасле вогнище.
Поранений заєць швидко втікав від мисливців.
У повітрі повільно кружляв відірваний вітром листок.
Він відчув пекучий біль у серці.
Всі знають — під лежачий камінь вода не тече.
Над водою стояла плакуча верба.1.почорнілий хліб ще лежав на столі
.2.Листя ле укрило алею парку.
3.Запланований концерт так і невідбувся.
4.сивіюча мати не втрачала надію дочекатися свого сина.
5.Розштовхуючи гори, Дністер тече.
6.Мати співає, гойдаючи колиску.
7.Прочитавши книгу я пішов спати

1. Ось такий і є вересень: удень надій­ний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Замолоду нас вабить і збу­джує нашу уяву все грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, тра­винки й листочки (Ю. Мушкетик). 3. У щастя людського два рів­них є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 4. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в ві­трі, і в стежках (В. Сосюра). 5. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 6. Тут усе скрегоче: птахи і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить (Л. Дмитерко). 7. У нашому са­ду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).