2. Виберіть рядок, де є непряма мова (окремі розділові знаки пропущено).
A) Коли дивлюсь туди он, на захід, іноді чомусь так сумно-сумно стає, говорила Маша (О. Гончар).
Б) Чого зажурився, мій любий козаче – питає дівчина вродлива (Леся Українка).
B) Варвара запитала у начальника, чи можна послати телеграму в Москву: у неї там занедужала мати (Л. Первомайський).
Г) Яка ти розкішна, Земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами (М. Коцюбинський).
3. Виберіть рядок, у якому цитату записано правильно.
A) Спали мені на думку відомі рядки, в яких Павло Тичина закликав природу хлюпни нам, море, свіжі лави! О земле, велетнів роди!
Б) «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова…» – писав Панас Мирний.
B) В. Сухомлинський зазначав, що любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.
Г) Уява поета малювала таку картину:
«Летим. Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає» (Т. Шевченко).
4. Виберіть речення, яке відповідає схемі: «П», – а. (розділові знаки пропущено).
A) Що ж не дає мені промовить Так, доле, ти міцніша, я корюся (Леся Українка).
Б) Ніщо так не красить людину, як натхнення, подумала Ярославна (О. Гончар).
B) А це ти, Максиме зрадів Карно, дивлячись у вікно. Заходь, заходь! (М. Коцюбинський)
Г) Чи впізнаєш мене, Петре промовив до Кавуна Джеря (І. Нечуй-Левицький).
5. Виберіть речення, де правильно розставлено всі знаки при прямій мові.
A) «Щасливий ти в нас, Даньку» – щебетали дівчата, хрумаючи бублики (О. Гончар).
Б) «Де ж він, де?» – гукнув Бертольдо, – «Що ж він криється між вами?» (Леся Українка)
B) «Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі, – думав молодий Джеря (І. Нечуй-Левицький).
Г) Бабуся питає: «А що, дітки? Чого прийшли, мої соколята?» (Марко Вовчок)
6. Виберіть речення, у якому допущено помилку при заміні прямої мови непрямою.
A) Батько сказав дітям, що час збиратися в дорогу.
Б) Сам до себе говорив Тимофій, що земля найкраще пахне восени.
B) Карпо запитав, чи будете ставити паркан, чи без паркану обійдеться.
Г) Олена Петрівна запитала, хто купив Ользі таке гарне намисто.
Завдання 7-9 мають на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між поняттями та прикладами.
1. Пряма мова;
2. діалог;
3. непряма мова;
4. цитата.
А) Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався (М. Стельмах).
Б) М. Рильський говорив, що «слово «вчитель» з давніх-давен користується великою шаною у народі».
В) – Добридень дідусю! – вітається хлопчик.
- Добридень, синку! – радіє дід. – Сідай, я
тебе яблучком почастую з медом (О. Іваненко).
Г) «Та чим же я вам досадив?» – Ягнятко, плачучи, питає (Л. Глібов).
8. Установіть відповідність між схемами та реченнями (окремі розділові знаки в реченнях пропущено)
1. А: «П!»
2. »П!» -а.
3. »П, – а, – п?»
4. »П, – а. – П!»
A) Щось намалював розпитувала Марійка (Ю. Мушкетик).
Б) І голос сильний нам з гори, як грім, гримить Лупайте цю скалу (І. Франко).
B) Мої друзі – вбогі бідолахи говорить Кармель От мої друзі (Марко Вовчок).
Г) Здоров був, любий жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла (Леся Українка).
Д) За що ж хто-небудь попитає Зозуля Півня вихваляє (Л. Глібов).
9. Установіть відповідність між реченнями та розділовими знаками, пропущеними у них.
1. Кома;
2. двокрапка;
3. лапки;
4. тире.
А) «Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива – Ти думав, що для тебе я забуду родину? (Леся Українка)
Б) «Чого ж тебе понесло в поле? Чого?» допитувалась мати (С. Васильченко).
В) «Я цієї пісні ніколи не чув – сказав студентові Тарас. – Ви її всю знаєте?» (О. Іваненко)
Г) «А де ж Василько» – поспитав батько перегодом (М. Коцюбинський).
Д) Зозуля прилетіла до чорного Дрозда, питає «Що ти робиш?» (Г. Сковорода)
Прочитайте текст (окремі розділові знаки пропущено). Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) На току, біля клуні, безугавно гупають ціпи.
(2) Помітивши малого сина з житнім вінком на шиї, батько усміхається, кидає сусідові Ти поглянь, Олексію, до чого додумався хлопець
(3) А що, буде хлібороб із сина, – каже дядько. (4) І вони знову налягають на ціпи. (5) А Василько сідає на купу соломи щойно вимолоченого жита, поринає в неї і засинає. (6) Прокинувся від того, що батько обережно взяв його на руки, претулив до грудей і легко поніс до хати. (7) Ой ти ж молотнику мій, – шепотів стиха, і Василькові так гарно було на батьківських руках, натруджених і теплих, що пахли снопами.(За І. Цюпою)
10. Позначте речення, у якому допущено орфографічну помилку.
11. Позначте речення з прямою мовою, яке відповідає схемі А: «П!
Велична і трагічна історія моєї України. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити український народ.
Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі.
Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі "іскра вогню великого", невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи. І першим, хто сказав про це на весь світ, був Тарас Шевченко:
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
Традиції великого Кобзаря підхопили і продовжили його численні послідовники — всі ті, кому не байдуже, хто ми, "чиї сини? Яких батьків?"
Саме завдяки їхній титанічній праці, самозреченості заради Вітчизни Україна нарешті здобула самостійність, стала незалежною. На цьому шляху зроблено тільки перші кроки. Багато ще складних проблем у молодої нашої держави.
Колись Іван Франко у Пролозі до поеми "Мойсей" з пекучим болем і гіркотою писав про свою знедолену Батьківщину, про принизливе становище українського народу:
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожу,
Людським презирством, ніби струпом,
Вкритий!
Але останні строфи Прологу передають непохитну віру поста в національне відродження рідної землі.
Віриться, що всі труднощі будуть подолані і стане Україна щасливою і радісною домівкою мого народу. Бо він того гідний!
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.