2.Відредагувати речення. Ці питання мене не касаються.
Засідання уже зачинилося.
Більшою частиною учні не готуються до уроків.
Заступник директора по виховній роботі занесла
документи,
Мій батько вчора поїхав у командировку.
Нам потрібно прийняти участь в цьому
міроприємстві.
Зверніть по цьому адресу.
Нам треба приймати до уваги ці пункти.
Через дві неділі я маю їхати в зарубіжну
командировку.
Цей письменник являється одним з найбільш
відомих постатей у теперішньому літературному
процесі.

У сухих і тінистих лісах мешкає лісова красуня – білочка. Іноді її можна зустріти у затишних фруктових і горіхових садах та привітних міських парках. Хутро в білочки дуже густе та пухнасте. В шубці звірка поєднуються три кольори: червоно-рудий, попелясто-сірий і білий. Спинка та голівка білочки  руді, боки сіренькі, а черевце - біле. Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. Білочка має цікаві звички. На землю  спускається неохоче, хіба що за подарунками. Більшу частину свого життя вона проводить на деревах. Там вона і відпочиває. Вдача у рудої красуні добра: щодня білочка насолоджується смачною їжею та безтурботно мандрує по гілках дерев. Інді білочка бере в лапки горіх або жолудь, бігає з ним якийсь час, а потім закопує його в мох або в землю. Це  приклад передбачливості і запасливості. Із їжі білка любить горіхи, але також полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони, гриби, ну і звичайно, вміст шишок хвойних дерев. Більш за все білочці подобається зустрічати на своєму шляху допитливих людей, які її фотографують та частують смачненькимⒶ. 

На жаль, доволі часто прості та радикальні рішення проблем суперечать моралі, етиці або просто людяності.Яскравим прикладом цього є ставлення до безпритульних тварин. На жаль, у наших містах живе безліч тварин, у яких немає господарів. Ці собаки та кішки живуть самі по собі - як правило, живуть погано та дуже недовго. Вони голодують, хворіють, гинуть під колесами автівок та від рук жорстоких людей. До того ж, вони можуть поширювати деякі хвороби. Безпритульні собаки, що збираються в зграї, бувають небезпечними. Безпритульні тварини безумовно є серйозною проблемою в Україні.

Але як її намагаються вирішити? Якщо спитати пересічних громадян, який би б вони б обрали, велика кількість людей проголосує за їх знищення, бо інщ потребують набагато більше коштів.  Тільки замисліться: люди, що вважають себе цивілізованими, пропонують вбивати живих істот тільки тому, що гуманне відношення до них потребує грошей. Можна скільки завгодно говорити, що грошей у нас замало і на вирішення більш важливих проблем, ніж собаки та кішки, але жорстокість залишиться жорстокістю.

Звісно, притулки для тварин коштують великих грошей. Лікувати, годувати тварин та знаходити для них господарів набагато дорожче, ніж вбивати "нічиїх" собак та кішок. Ми можемо нарікати на те, що ми занадто бідні, щоб проявляти до них гуманність. Ми можемо називати вбивство тварин "очищенням вулиць"... Але чи зможемо ми після цього називати себе цивілізованими людьми?