2. Установити відповідність між складними синтаксичними конструкціями і кількістю умовно речень, що входять до їх складу.
Речення
А Улітку краплинами крові червоніють вишні, восени здригається лист, узимку намерзає сніг, а весною він нанизується силянкою сліз.
Б Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ, і минувшина вже так підійшла до Данила,
що, здавалося руку — і доторкнешся до неї.
В Уже з синіх одяганок неба випадала роса, коли Чигирин у подиві зупинився: уся лісникова обора була напакована дорідною худобою.
Г Спочивало село, спочивали люди, спочивали й небесні сіячі, що встигли обсіяти всю землю росами.
Д У теплиці стояло літо, надворі ж покректував мороз, хугувала хвижа, і тепер звичайнісінький житній колос, що думав про цвіт, нахилився до тебе казкою чи свя-
том (З тв. М. Стельмаха).
Кількість частин
1 3.
2 4.
3 5.
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
1. Людина завжди потребує когось, кому б могла вилити своє горе і відвести душу (В. Козаченко). 2. Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки (М. Стельмах). 3. Здається, гори перевертав би й не чув би втоми (М. Коцюбинський). 4. Якби вдалось моє велике діло, я б утішилася щастям перемоги (Леся Українка). 5. Служив би правді - дорожив би честю (Ю. Мокрієв). Якби мені черевики то пішла б я на музики. 8. Без людської праці вся земля заросла б бур'яном.
Объяснение: