2. Укажіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено):

а) Довкола розкошують некошені і нетолочені бур’яни.

б) Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка.

в) До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.

г) Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.

3. Укажіть речення, у якому відокремлене означення стоїть після означуваного

слова (розділові знаки пропущено):

а) Вимочені й підпалені сонцем стерні зчорніли.

б) Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.

в) У її руці погойдується кимсь напакована торбинка.

г) Затягнута скалками вода була схожа на застигле блакитне шумовиння.

4. Укажіть речення, у якому поширене означення не виділяється комами (розділові знаки

пропущено):

а) Поверхня заводей оточених з берегів напівусохлим комишем і очеретом пастельна гола.

б) Мур побілений вапном огороджу подвір’я.

в) В сутінках Шептало розгледів віз вантажений картоплею.

г) Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку.

5. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки:

а) Явори й долини залила імла і, несміливі й кволі, встали зорі.

б) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.

в) Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він аж тоді в степу повірив, що вцілів.

г) Нависло низько хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять чайки.

1.1. Синтаксичне призначення дієслова - виконувати роль присудка. 2. Заступають дієслово в ролі присудка інші частини мови, зокрема прикметники та іменники. 3. Ми свідки великої події, творці своєї нації, своєї держави. 4. Виховання - також справа державна. 5. Вміло користуватися невичерпними синонімічними багатствами граматики - мовленнєве мистецтво. 6. Постійну працю полегшує звичка. 7. Людина  народжена для діяльності. 8. Праця - один з найкращих вихователів характеру.

2.1. Самозакоханий не має соперника. 2. Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна зробити погане. 3. Заздрісник - сам причина свого нещастя й сам собі ворог. 4. Жодна мудра людина ніколи не бажала бути молодшою. 5. Людський інтелект - це здатність абстрактно мислити й вирішувати проблеми. 6. Перші кроки - завжди найважчі. 7. Вільний час - це аж ніяк не солодке неробство. 8. Мовчання - це велике вміння вести бесіду.

Объяснение:

Головні члени речення - підмет і присудок.

Відповідь: Пів Європи, пів євро, Європарламент, пів-на-десяту, пів чайної ложки, максімода, радіоактивний, червоногарячий, червоно-черний, пів вісь, віце-прем'єр, кисло-молочний, молокозавод.

Пояснення: Вот немного нового правописания 2019 года:

"Сьогодні пропонуємо вам 15

поширених слів, які віднедавна пишуться інакше:

(...)

8. Екстраклас;

(Разом пишуться слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-).

(...)

11. Оберлейтенант;

(Разом пишуться слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем’є’р, віцекóнсул, ексчемпіон, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, лейбмедик, обермайстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапітан, унтерофіцер, але за традицією контрадмірáл).

12. Пів хвилини

13. Пів яблука

14. Пів Києва

(Раніше слова з частинкою «пів» писалися разом (півдня), з апострофом (пів’ящика) чи через дефіс (пів-Європи). Тепер невідмінюваний числівник пів зі значенням половини з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів яблука, пів ящика, пів ями, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів України. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмісяць, півóберт, півовáл, півострів)."