2. Укажіть речення, у якому прийменник служить для керування місцевим відмінком.
А що ти мені говориш, Любко мила? Се наче грім з ясного неба впав? (Леся
Українка).
Б Твоя душа за мною не жалкує, а тільки серце вражене сумує (Леся Українка).
в Мені в сю ніч приснився ясний місяць, високе небо, вільний винокол (Леся
Українка).
гВ той час була для мене скрізь весна, вона була і в серці, і в природі (Леся
Українка).
дПролітали мрі, а спогади з надіями сплітались в один вінок (Леся Українка).​

Осінній дощ

Ранньої осені дощ був теплий. Листя з дерев ще не опало. Дрібні дощові краплини падають на листочки. Від цього навколо розливається тихий шурхіт. Від осіннього дощу гарно ростуть гриби. У лісі стоїть терпкий запах мокрого листя.

БЕРЕЗА НАВЕСНІ

Яке загадкове дерево - береза! Воно прекрасне в усі пори року. Навесні береза не така, як усі.Вона ​​зачаровує своїми сережками і зеленим листям. З кори тече сік - березовий - трохи солодкуватий від смаку дерева. Береза ​​немов плаче від зустрічі з весною - так вона її зустрічає

Підсніжник

У нас  зростає  дуже багато квітів. Та мені більще завсього подобається підсніжник.   Чим приваблює ця квітка? Маленька квіточка на зеленій ніжці  у білому капелющці  ,дуже схожа на дзвіночок. Це дуже ніжна квітка.

П ідсніжник –найкраща квіточка весни !

Все застигло ніби в очікуванні або від жаху. Птахи більш не літають, комахи не гудуть.Всі поховались. На деревах жоден листочок не ворухнеться.Обрій темнішає прямо на очах. Великі важкі хмари затулили небокрай. Вже десь чути рокотання наближаючого грому.

І ось земля здригається. Раз, другий. А за цим падають перші важкі краплини. Ще між вибухами тримається тиша, але скоро це скінчиться.

Шумна рясна злива напує землю, кожне дерево, кожну травичку такою очікуванною вологою.

Тепер зрозуміло, що напочатку був не жах, а очікування часу, коли жага скінчиться,  і все нап ється і омиється від пилу та спеки.