2. У реченні: Уроки в мене давно зроблені дієприкметник виконує синтаксичну роль
додатка
означення
обставини
присудка
3. Лише активні дієприкметники наведено в рядку *
печений, зів’ялий, бачений
колотий, посивілий, ріжучий
світліючий, пожовкле, змарнілий
звернений, знищений, опрацьовані
4. Лише пасивні дієприкметники наведено в рядку
печений, промоклий, бачений
колотий, посивілий, ріжучий
світліючий, пожовкле, змарнілий
звернений, знищений, витертий
5. Від дієслова СКАЗАТИ можна утворити
активний дієприкметник теперішнього часу
активний дієприкметник минулого часу
пасивний дієприкметник минулого часу
дієприкметник утворити не можна
6. Дієприкметниковий зворот є в реченні (розділові знаки пропущені) *
Обмілілі худорляві кущі гойдались під вітром.
Жовтіла на нескошених полях стерня.
За одного битого двох небитих дають.
За лісом починалась розкидане в горах та глибоких ярах село.
7. Дієприкметниковий зворот НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) *
Людина наділена співчуттям ніколи не пройде мимо горя.
Обличчя матері обвітрене й засмагле на ланах стало більш яснішим.
Пісню написану Андрієм Малишком і сьогодні радо слухають.
Зароблений чесною працею хліб був дуже смачним.
8. Дієприкметниковий зворот НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
Душа освітлена любов’ю ніколи не черствіє.
Обважнілі від плоду сади стояли непорушно.
Народ відроджений у битвах піднявся із колін.
П’ять зошитів покладених один на одний лежали перед ним, наче сокровенний скарб.
9. Дієприкметниковий зворот треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
Залитий сонцем степ розкинувся перед нами.
Через вікно зазирнув клапоть неба присипаний срібним пилом.
Повитий туманом острів пливе в морі.
Застигли в мовчанні обважнілі від снігу сосни.
10. Позначте речення, у якому дієприкметниковий зворот відокремлюється комами:
У степу запахло розворушеною лемешами землею.
Яскраво зеленів облитий дощами озимий клин на пагорбах за містом.
Був сонячний день сповнений невгамовного пташиного щебетання.
Мрію про весну, опушені білим хутром берези й осики, клени і ялини, граби і дуби.
11. Правильно розставлено розділові знаки при відокремленому означенні в реченні
У саду вже снують по доріжках, усипаних піском поодинокі пари.
За лісом починалося село, розкидане по горах та глибоких ярах.
Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не огороджені, тинами.
Повітря густо нагріте пекучим сонцем, ворушиться.
12. Правильно розставлено розділові знаки при відокремленому означенні в реченні
А думи в слово перелиті і після тебе будуть жити.
Думка, погано висловлена, втрачає свою цінність.
Перед тобою, собор оповитий чародійницькою тайною.
Побілена матір’ю хата, за гостей.
Яке чудове місце бібліотека! Там зберігається мудрість, набута за багато років.Коли заходиш в бібліотеку, здається, ніби потрапляєш у казку.Там стільки книг!Любителям романів дуже великий вибір. А, якщо хочеться згадати дитинство,досить прочитати казку свого дитинства. Коли я заходжу в бібліотеку, здається,що потрапила в рідне і дороге для мене місце. Я там можу відпочити, прочитати якусь цікаву книгу. Або взяти книгу додому і ,повчивши уроки, заглибившись в читання.Бібліотекарі працюють для дітей. Вони можуть порекомендувати цікаву і захоплюючу книжку.Тому мені здається, що бібліотека це одне із найкращих місць на Землі.
На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.
І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.