2. Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть дієприслівникові звороти як члени речення.
Засумував на рушникові лебідь почувши тупіт вороних підков. Перебуваючи в Парижі я хочу відвідати Лувр.
Курличуть відлітаючи у вирій у синьому небі журавлі. Дівчата бігли не чуючи ніг. Ідучи в широкий світ візьму з собою материнську пісню.
3. За схемою зробіть морфологічний розбір дієприслівників із попередніх речень.
Схема розбору дієприслівника як частини мови
1. Назва форми дієслова
2. Вид (докон., недокон.)
3. Час
4. Синтаксична роль2. Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть дієприслівникові звороти як члени речення.
Засумував на рушникові лебідь почувши тупіт вороних підков. Перебуваючи в Парижі я хочу відвідати Лувр.
Курличуть відлітаючи у вирій у синьому небі журавлі. Дівчата бігли не чуючи ніг. Ідучи в широкий світ візьму з собою материнську пісню.
3. За схемою зробіть морфологічний розбір дієприслівників із попередніх речень.
Схема розбору дієприслівника як частини мови
1. Назва форми дієслова
2. Вид (докон., недокон.)
3. Час
4. Синтаксична роль

Між голими деревами було повно повітря, настояного на міцному морозі.

Объяснение:

Було повно повітря - присудок.

було "де?" між деревами- обставина

деревами"якими?" голими- означення

настояного на міцному морозі - дієприкметниковий зворот ( означення)

Речення (розповідне, неокличне, просте, односкладне, безособове, повне,поширене, ускладнене дієприкметниковим зворотом)

між - прийменник

голими - прикметник

деревами- іменник

було- дієслово

повно- прислівник

повітря- іменник

настояного- прикметник

на - прийменник

міцному- прикметник

морозі- іменник

Начебто все правильно)

Я тільки тепер побачив село (сіл - чергування голосних). Його обняли й здушили зелені руки (руці, ручка - чергування приголосних), що простяглися під самі хати. Воно заплуталось у ниві, як упавутинні мушка (муха, мусі - чергування приголосних). Навіть сліди людини затерті (витирати - чергування голосних) й закриті: поле сховало стежки й дороги (багато доріг - чергування голосних). Воно лиш котить (кочу - чергування приголосних) та й котить зелені хвилі й хлюпає ними аж у краї неба. Над усім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності (вічність - чергування голосних). (За М. Коцюбинським)

Объяснение: