2. Прочитайте речення. Назвіть відокремлені члени речення.
1. Підготовка до життя, яку ми мусимо дати нашим дітям, скла-
дається з трьох елементів: крім знання і вміння, потрібно ще й
хотіння (Н. Забіла). 2. Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами
весна, і піднімає буйні трави земля, хмільна і запашна
(М. Стельмах). 3. Спадкоємці горді предків мрійночолих, ми рве-
мось за обрій, вище хмар і зір (М. Терещенко). 4. Наперекір сухові-
ям та чорним бурям, повсюди йде акація за людиною, заходячи аж
сюди, до самого мертвого моря, де, крім солі, вже нічого не росте.
5. Курячись тонкими пластівцями туману, слався степ (3 тв.
О. Гончара).​

Кімната моєї мрії має бути досить та світла. Я би поділила свою кімнату на декілька зон. У кімнаті обов"язково має бути зона сну із зручним ліжком та гарною постіллю, робоча зона, де я можу навчатись, мислити та творити. Робоча зона має включати в себе функціональний стіл, ортопедичний стілець, комп"ютер, книги, зошити тощо. Робоча зона має бути дуже гарно та правильно освітлена і не мати зайвих непотрібних речей, які можуть відволікати. Такоє у кімнаті має бути невеличка спортивна зона, де можна розім"ятись та зробити перерву між уроками. Мені потрібна бігова доріжка або велотренажер з музикою та килимок для вправ. У кімнаті також має бути зелена або жива зона. Квіти створюють затишок в оселі та очищують повітря, а гарні квіти ще й піднімають настрій. Серед квітів я б поставила невеличкий акваріум з різнокольровими рибками та маленького руденького хом"ячка. Тоді в кімнаті не буде так самотньо. Крім того, домашні улюбленці привчають до відповідальності турбуватися не тільки за самого себе, а й за інших. Я не уявляю свою кімнаті без ігрової зони, де обов"язково буде великий тонкий телевізор, ігрова приставка Кінект та різні цікаві технологічні новинки на сенсорному та голосовому управлінні. Також я б хотіла мати невеличкого робота-помічника, який би володів багатьма мовами, допомагав робити домашні завдання та прибирав у кімнаті, бо я зовсім не маю на це часу. Можливо зараз я ще не маю такої чудової кімнати, але я дуже мрію саме про таку, а мрії, як всі знають, завжди збуваються, тільки треба вірити!

Життя — це вже само по собі велике щастя. І як бути щасливим, як не впустити своє щастя, адже створені ми для того, щоб жити щасливо? На жаль, визначити, що таке щастя, дуже важко. Для когось це вічне свято, для когось власний маєток, новий автомобіль, багатство, розкіш і ситість, для інших — це злагода у родині, діти, улюблена робота. Я вважаю, що щастя — це дні, які освітлюють наше життя і надовго запам’ятовуються. Щастя може ховатися навіть у безмовному коханні. Колись я прочитала вірш і запам’ятала з нього декілька рядків, хоча хто його автор, вже забула:

«Нехай — безвідповідно,

Тільки б любити,

Тільки б не безслідно

По землі ходити...»

Так що щастя — воно дуже різне. Треба тільки вміти його знайти, помітити, не пропустити...