2. Надпишіть над кожним словом частину мови 1. Наші одвічні недружелюбці, котрі всіляко намагаються вко¬ротити вік українській історії, виводячи її «зі спільної колиски трьох братніх народів» та датуючи «формування етносу» лише середньовіччям, твердять, буцімто національна писемність вини¬кла досить пізно. 2. Свідомо чи підсвідомо їм підспівують і ті, хто заперечує культурний розвій дохристиянської доби, вважаючи, що тільки із впровадженням православ'я почався справжній роз¬квіт науки і мистецтва, зокрема писемності, залишаючи поза ува¬гою те, що ні «Слово о полку Ігоревім», ні «Повість врем'яних літ» не могли з'явитися без раніше створених міцних підмурів¬ків — пісень, легенд, переказів, прислів'їв та приказок, інших фольклорних пам'яток.
Дієслова недоконаного виду відповідає на питання щ робити? Має форми минулого, теперішнього та майбутнього часу Отже, дієслова в теперішньому часі усі відносяться до недоконаного виду.
Доконаний вид:
Перепитав(що зробив?) минулий час, ч.р.
Завіяла(що зробила?) мин.ч., ж.р.
Скажу(що зроблю?) майб.ч., 1 ос. однини.
Прочитаєте (що зробите?) майб.ч., 2 ос. множини.
Підпишуть - (що зроблять?) майб. ч. 3 ос. множини.
Недоконаний вид:
Читає(що робить?) теп.ч., 3 ос. однини.
Гудуть(що роблять?) теп.ч., 3 ос. множини
Спало(що робило?) мин. ч., с.р.
Розповідали(що робили?) мин.ч., множина.
Сопітимеш(що робитимеш?) мин.ч., 2 ос. однини.
Будеш сопіти(що будеш робити?) мин.ч., 2 ос. однини.
[ ] і [ ]
(речення розповідне, неокличне, складне, складносурядне, не пам'ятаю чи потрібно але ще можна дописати: 2 граматичні основи : промінь переплинув; вершечки зайнялись; 1 і 2 частини - сполучниковий зв'язок, поєднані за до сполучника і)
1 частина - (речення розповідне, неокличне, просто, двоскладне, повне, поширене).
2 частина - (речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене).