2. Два ряди однорідних членів є в реченні A Сніг іде і, сяйво розсіваючи бліде, зволожує афіші і обличчя
(І. Жиленко).
БСкресли ріки, і крижини безладно громадились й шурхотіли з
течії повноводдя (Р. Іванченко).
в в снах доволі налітавшись, місто гасить чари ночі і на березі
крутому умивається Дніпром (М. Братан).
ГВеде нас мрія ніжна й строга, і підросли малі сини (А. Малишко).
Дми сидимо, схилившись над вудками, і тільки тиша й небо по-
над нами (М. Рильський).
Сергій Іванович Васильківський (1854 - 1917) – один з найвідоміших українських художників кінця ХІХ – початку ХХ ст. Творча спадщина митця становить більше як три тисячі полотен.
Народився на Харківщині (м.Ізюм). Професійну освіту здобув у Петербурзькій академії мистецтв. Виїхавши у пенсіонерське відрядження за кордон, удосконалював живописну майстерність. Подорожував Францією, Італією, Північною Африкою. Багато працюючи на планері, намагався передати колорит зображуваної місцевості, домогтися правдивості та емоційності. Після повернення на батьківщину поселяється в Харкові й повністю віддається розробленню української тематики. Картини С.Васильківського зображують привільний український степ, тихі річки й ставки, краєвиди сіл та хуторів, розливи Дніпра та Дніпровських плавнів, затишних полян і левад. Відомий передусім як тонкий лірик, співець неповторної краси рідного краю. Зображував природу в її перехідних, мінливих станах. С.Васильківський не прагнув до розроблення в пейзажах соціальних мотивів, проте його картини сповнені такої чарівної краси й поезії, відзначаються такою витонченістю письма, що сміливо можуть змагатися з найдовершенішими зразками пейзажного живопису в світовому мистецтві.
Молодий Шевченко
(за картиною Т. Шевченка «Автопортрет»)
Тарас Григорович Шевченко — не лише відомий поет, але й відомий художник України. З-під його пензля з'явилося чимало талановитих і неперевершених картин. Свій перший автопортрет він намалював у 1840 році, коли стараннями друзів був уже викуплений із кріпацтва і почав навчання в Академії мистецтв у Петербурзі. Його мрія здійснилася — він вільний і буде навчатися живопису!
Перед нами молодий Шевченко, йому лише 26 років. Темне волосся відтінює світлий відкритий лоб, легка привітна усмішка сховалася в куточках губ. Погляд очей глибокий і проникливий, у ньому і смуток за пережитим, і сподівання на кращу долю, але водночас трохи підняте підборіддя підкреслює наполегливий і впертий характер. Пізніше він напише: «Караюсь, мучусь, але не каюсь!»
Овал обличчя юного Тараса ніби освітлений дивним промінням на темному тлі. Юнак, який зображений на картині, ще не знає, яка доля його очікує, тому погляд чистий, привітний. Він ще не знає про допити, каземати, в'язниці, солдатську муштру, про заборону писати й малювати. Йому зараз віриться, що він врешті вирвався на волю і тепер матиме змогу творити: малярський хист дасть можливість розкритися йому вповні.
Це був період, коли майбутній великий поет навіть не здогадувався про своє призначення. Та це буде потім, а зараз він радий бачити всіх і вітати на своєму порозі.