2. До складної синтаксичної конструкції : «Він говорив про речі повні жаху так й спокійно як жайворонок кидав на поле пісню а я стояв та слухав і щось
тремтіло в мені» (розділові знаки пропущено) входить:
А. три частини
Б. чотири частини
В. п’ять частин
Г. шість частин
Жодна людина не живе сама. Ми всі живемо у суспільстві. Це означає, що кожна людина повинна дотримуватися певних правил та законів. Якщо людина не дотримується правил, то вона ставить себе поза суспільством. Поза суспільством є люди, які не можуть або не хочуть жити як треба. Суспільство приймає тільки тих, хто відповідає за свої вчинки. На мій погляд, за свої вчинки у сучасному суспільстві не можуть відповідати, по-перше, діти, а по-друге, розумово відсталі люди. Тому їх називають недієздатними. Дієздатна людина повинна відповідати за все, що робить. Тоді вона дійсно є людиною. Тому, я вважаю, що людина, яка є дорослою та не не є розумово відсталою, повинна відповідати за свої вчинки.
1. При збігові двох однакових приголосних:
- на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява;
- на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній
2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний.
3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний.
Подвоєння не відбувається:
1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н: реформа — реформений, дерево — дерев’яний.
2. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий.