19. З’ясуйте тип кожного речення в тексті (цифра позначає наступне речення). Речення (текст)
(1) Аптека-музей «Під чорним орлом» – найстаріша з існуючих аптек Львова,
перетворена на єдиний в Україні музей, де можна оглянути старовинне обладнання й зільники,
якими користувалися середньовічні аптекарі. (2) У музейних кімнатах можна побачити
унікальне аптекарське обладнання різних епох: амфори XIV століття для перевезення й
зберігання рідин, колекцію дерев’яних і металевих пресів, траворізки, оригінальні куби для
дистиляції води, млинки для подрібнення та розтирання твердих препаратів, зразки цілющих
рослин тощо. (3) Аптека володіє також автентичними стародруками фармацевтичних словників
і рецептів XVIII століття, а поряд із найсучаснішими медикаментами лише у львівській аптеці-
музеї можна придбати фірмові ліки – тонізуючий напій «Залізне вино». (3) Переступивши поріг
аптеки, відчуваєш трепет: тут ніби витає дух здоров’я, довголіття та навіть безсмертя.
Тип речення:
А складнопідрядне Б складне з різними видами зв’язку
В просте ускладнене Г складносурядне
Д складне безсполучникове
Представники фірм, які сидять в цьому зaлі, володіють іноземними мовами. 2. Службовці користуються автомобілем , взятим напрокат. З.Документ підписаний В.Т. Степаненко, виконуючим обов'язки директора заводу. 4. Статут, який контролює діяльність підприємства, затверджений. 5. Об'єкт, досліджуваний вченими, розсекречений. 6. Доповідь, прослухана на зборах, отримала високу оцінку. 7. Директор заводу проінформував про наступне. 8. Наступним буде виступати завідувач кафедрою. 9. Диплом магістра отримають такі студенти.
РУШНИ́К, а, ч.
1. Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла, посуду тощо. Прокоповичка обстелила край стола рушниками, щоб утирати губи й руки (Н.-Лев., III, 1956, 71); Маруся дістала з комода рушник, повісила на цвях біля умивальника (Головко, II, 1957, 442).
∆ Стале́вий (стальни́й) рушни́к — довгий лист сталі для піднімання затонулих суден. Під корпусом затонулого судна в грунті морського дна водолази прорили 12 тунелів і протягли крізь кожний з них міцний стальний рушник (Цікава фізика.., 1950, 134).
2. Шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом; традиційно використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах і т. ін. Стіни Галя вбрала шпалерами, пообвішувала вишиваними рушниками (Мирний, І, 1949, 359); — По конях і на Семипілки! Весільних рушників не знімати, молода їде з нами (Довж., І, 1958, 158); *Образно. На хмарних рушниках зоря квітки виводить… (Сос., І, 1957, 56); *У порівн. В Румунії зустріли нас, Як рідних, бідаки. У них вузенькі ниви, Неначе рушники (Нагн., Вибр., 1950, 201).
◊ Бра́ти рушники́ див. бра́ти; Верну́тися з рушника́ми, заст.— засватати. Вернулися Люде з рушниками, З святим хлібом обміненим.. Таку кралю висватали, Що хоч за гетьмана, То не сором (Шевч., І, 1963, 315); Готува́ти рушники́, заст.— те саме, що Рушники́ дба́ти (див. дба́ти). — Он до тебе восени прийдуть старости. Готуй рушники(Н.-Лев., II, 1956, 239); Побра́ти рушники́ див. побра́ти; Подава́ти (пода́ти) рушники́див. подава́ти1; Посила́ти (сла́ти, посла́ти) за рушника́ми, заст.— те саме, що Засила́ти (засла́ти) старості́в (див. засила́ти). Я вже двічі посилав До дівчини за рушниками (Шевч., II, 1963, 270); Присила́ти (присла́ти) [люде́й] за рушника́ми (див.присила́ти); Рушники́ дба́ти див. дба́ти; Става́ти (ста́ти) на рушнику́ (на рушники́), заст.— брати шлюб, одружуватися. [Xимка:] Усі бачили, сам бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали (Мирний, V, 1955, 240); Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (Мур., Бук. повість, 1959, 38).