№ 19. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при прямій мові?
а. А голос твій бринить, співа з журбою: „Я тут, я завжди тут, я все з тобою!” (Леся Українка).
б. І журавлик заспівав радісно: - „Не звіть мене журавликом, щоб я не журився! А звіть мене веселиком, щоб я веселився!” (О. Іванченко).
в. Позвали Лисицю, Ведмідь і каже: „Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним …” (Народна творчість).
г. „Гарний хлопець! Добра дитина! Золоте серце!” – шептала сама до себе тітка Антося… (К. Попович).
№ 20. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при прямій мові?
а. „Не біда – поет відмовив – як ти й сам з дороги звернеш, бо як рими повтікають, ти мені їх не завернеш”. (Леся Українка).
б. „Легше сказати, ніж зробити”, - мовила стара, коли її по мовчати. (Шведська приказка).
в. „Де ж твоя, мій гостю, справа?” – далі вже поет озвався. (Леся Українка).
г. „Опізнився, небораче, - одказав земляк йому, - хто кохав життя ледаче, непереливки тому”. (Шведське прислів’я).№ 19. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при прямій мові?
а. А голос твій бринить, співа з журбою: „Я тут, я завжди тут, я все з тобою!” (Леся Українка).
б. І журавлик заспівав радісно: - „Не звіть мене журавликом, щоб я не журився! А звіть мене веселиком, щоб я веселився!” (О. Іванче�ко).
в. Позвали Лисицю, Ведмідь і каже: „Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним …” (Народна творчість).
г. „Гарний хлопець! Добра дитина! Золоте серце!” – шептала сама до себе тітка Антося… (К. Попович).
№ 20. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при прямій мові?
а. „Не біда – поет відмовив – як ти й сам з дороги звернеш, бо як рими повтікають, ти мені їх не завернеш”. (Леся Українка).
б. „Легше сказати, ніж зробити”, - мовила стара, коли її по мовчати. (Шведська приказка).
в. „Де ж твоя, мій гостю, справа?” – далі вже поет озвався. (Леся Українка).
г. „Опізнився, небораче, - одказав земляк йому, - хто кохав життя ледаче, непереливки тому”. (Шведське прислів’я передачі чужого мовлення названі у рядку …
а. Цитати і пряма мова
б. Цитати і складні речення
в. Звертання і складні речення
г. Звертання і цитати
Батьки навчають нас бути людяними, охайними, шанувати працю, добре вчитися. І їм дуже нелегко спілкуватися з нами, коли ми говоримо неправду. Тому вони намагаються переконувати нас, що треба бути чесними: "Чесність — краща чеснота".
Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. Але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, — на душі стає ще гірше. Недаремно кажуть: "в обманщика має бути гарна пам'ять". Це означає, що він повинен пам'ятати, що і кому сказав, і постійно приховувати правду. А це породжує страх і відчужує від людей. Обманювати означає боятися. Тобто виходить, що обманщик — це найчастіше боягуз.
Але ж усім відомо, що "шила в мішку не сховаєш". Так і правда — десь випливе. І стане людині ще гірше: будуть з неї сміятися або дорікати. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і вчинки, а якщо не так щось трапляється — казати щиро та чесно, не боячись. Адже "краще гірка правда, ніж солодка омана". А якщо бути чесним і справедливим — буде більше поваги до такої людини. І в її оточенні, і до себе самої.
Объяснение:
- Привіт, Оленко. Чого ти така сумна?
- Привіт, Мар'яно. Та в мене мама захворіла на грип, та й отримала ускладнення.
- Нічого собі, співчуваю. В мене колись була така сама історія. Після грипу я отримала запалення легень.
- Справді? І тобі вдалось вилікуватись?
- Як бачиш, стою перед тобою жива-здорова.
- А ти лежала в лікарні?
- Так, в нашій обласній інфекційній лікарні.
- І довго ти там перебувала?
- Так, досить довго. Близько двох тижнів.
- А чи висока в тебе була температура?
- Близько сорока.
- Нічого собі, в мами лишень до тридцяти восьмі піднімається. Може, обійдеться.
- Звичайно! Варто вірити, що все буде добре! Передавай мамі привіт, нехай одужує.
- Дякую тобі за підтримку. Можу я тобі подзвонити, якщо в мене виникнути питання щодо реабілітації?
- Звичайно, завжди до твоїх послуг! Щасти!