171 Прочитайте й запишіть речення. 1. Сонце заходило за далекий зубчастий небосхил. Вечоріло. Ста-
ло холодно. 2. Кілька днів підряд мело колючим снігом.
3. Розвиднілось. Умились ми, пішли. Холодно надво-
рі було. 4. Легко на серці старого садівника.
5. Проти віку нема ліку. 6. Треба було негайно вжива-
ти заходів. 7. Милосердними вам треба буть задля всього
живого! 8. Довершилась України кривда стара, нам пора
для України жить! 9. Уже мене пошарпано, всі квіточки
загарбано. 10. Почало світати.
З'ясуйте види поданих речень вираження головного члена. Побу-
дуйте схеми речень.
Визначте синтаксичну роль виділених у реченнях слів та словосполучень.
Объяснение:
1. Впало покосами літо, пахне у хаті травою. 2. Подивилась, ясно заспівали скрипки. 3. Світали ночі, вечоріли дні. 4. Усе ясно, великого бажання вчитися ти не маєш. 5. Небо зоряне, завтра дощу не буде. 6. Продержало з тиждень, морозом земля заклякла, як кістка. 7. Хмара грізно суне, на місто темна тиша опадає в річку. 8. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. 9. І чується, десь пісня гаєм ходить. 10. У душі хлопець не покоївся, весна видалася засушливою. 11. Глянь, моя милазорі повисли над Дніпром. 12. Віз ламається, чумак розуму набирається
На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.
І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.