17. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка А Мiн..юст, без..язикий, сузір..я
Брутв..яний, відв..язати, бур..ян
в рум..яний, р..ядок, торф..яний
грозм..яклий, різьбяр, дит..ясла
доб..єктив, солов..İний, зор..яний
18. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А зв..язківець, св..ятковий, поголів..я
Б багр..яний, матір..ю, подвір..я
Варф..яр, пір..я, пан..європейський
гів..огірка, між..ярусний, здоров..я
днів..яру, безхмар..я, медв..яний
19. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А освячений, фарб..яр, Лукянівка
Броз..єднати, лижв..яр, риб..ячий
в верб..я, плоскогір..я, з..економити
гсерйозний, пів..яблука, повір..я
дз..юрмитися, під..їзд, обв..язати
Коза́к-характе́рник, також коза́к-химоро́дник, коза́к-галдо́вник або коза́к-заморо́чник[1] — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі. Займався не лише яснобаченням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та психофізичною підготовкою. Характерник — своєрідний духовний наставник, якого козаки шанували і дещо побоювались, хранитель традицій і таємниць бойового мистецтва запорозького козацтва. За переказами, кошовий запорожців І. Сірко, якого обирали на цю посаду протягом 24 років, був відомим козацьким характерником[2]. Із часом поняття «козак-характерник» надійно увійшло до наукового обігу