! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! 15. Орфографічну помилку допущено в рядку
А Не одна вівця гине від гострих хижацьких зубів, але пастух відповідає за
все.
Б Нью-йорський філармонійний оркестр – один із найстарших і
найбільших симфонічних оркестрів США.
В Мемуари генерал-майора Ковпака видані французькою, чеською,
румунською та іншими мовами.
Г Ми ось незабаром вкопаємо гігантські кроки, а потім збудуємо справжнє
спортивне містечко.
Д Сорок козацьких чайок випливали в Чорне море до турецьких берегів.
16. Орфографічну помилку допущено в рядку
А Паризький мирний договір 1856 завершив Кримську війну 1853–1856
років.
Б Будь проклятий той, хто виліпить чи виллє бридке перед богом діло рук
мистецьких і покладе його в схові!
В Ото б варто було послухать, як київські та черкаські філософи
заспівають лірницьких пісень.
Г У Брянського юнатцьке вродливе обличчя з тонкими рисами, безкровне,
але не худе.
Д Перед моїми очима ніби по Дніпрі заворушились козацькі чайки.
17. Орфографічну помилку допущено в рядку
А З міцно стиснутими кулаками стояв Артем на високій вежі біля
завоцького димаря.
Б Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром –
торбами, лахміттям.
В Коні злякалися, шарпонули й довго волокли хлопця з собою – так із
селянського жарту почалося каліцьке життя.
Г У хаті Мар’яни з кожного кутка проглядає охайність і убозтво.
Д Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і
капральським буком?
18. Орфографічну помилку допущено в рядку
А вояччина, бісовщина
Б циганщина, шляхетчина
В кріпаччина, гайдаматчина
Г Уманщина, Тернопільщина
Д Прилуччина, Дрогобиччина
19. Літеру ш треба писати на місці пропуску в обох словах рядка
А залізни..ний, ру..ниця
Б пі..ний, комі..ний
В торі..ній, міся..ний
Г соня..ник, всено..на
Д наконе..ник, ля..но
20. Орфографічну помилку допущено в рядку
А Вона була вісником від командира й мала бойовий наказ.
Б Мати увечері пестливим голосом нашепче дитині про любов до всього
живого.
В Біля брами по-осінньому шарудить листям якесь дерево, навіваючи
болістні думки.
Г На кутні засмієшся, як видряпаю твої безсовісні очі.
Д Уперше на київському треку будуть проведені змагання на двомісних
велосипедах.
21. Орфографічну помилку допущено в рядку
А На товстих куцих пальцях блищали важкі золоті перстні з дорогими
блискучими камінцями.
Б Личко її молоде та радісне, як яблучко, червоніло.
В Листа написано на шістнадцяти сторінках жовтого паперу.
Г Ні хати нема, ні двора, ні воріт... Криваві сліди окупантських чобіт...
Д У матері стався серцевий напад.
22. Орфографічну помилку допущено в рядку
А Ми проглянули обидві частини – усі шістсот метрів.
Б Млостні, солодкуваті пахощі нічних фіалок заповнювали все подвір’я.
В У новонародженого зовсім ще немає зап’ястних кісток.
Г Ремісники й ковалі запалювали й роздували горна.
Д Два швидкісних ліфти виноситимуть пасажирів на висоту 27 метрів.
23. Літеру с треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А ..сипати, ..потворити, ..хованка
Б ..хлипнути, ..фокусувати, ..плести
В ..хитрувати, ..формуватися, ..воложений
Г ..линути, ..кропити, ..пом’янутися
24. М’який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
А громадян..ський, злаз..те, млин..ці
Б вишен..ці, ніжніс..ть, кобзар..
В камін..ці, ниточ..ці, насип..те
Г плас..кий, в’яз..кий, гуцул..ський
. 1. Бринять живою радістю ліси, як ранок спалахне на небокраї, як сонце огняне завісу піднімає із їх первісної і чистої краси. (В. Симоненко.) 2. Із поля дівчина утомлена прийшла, і хоч вечеряти дбайлива кличе мати, за сапку — і в квітник, де рожа розцвіла. 3. Ta знай, що тільки тут, де невгамовний труд землі насиченій, родюче лоно ранить, доспіють ягоди і радощі постануть. 4. Той, хто любить паростки кленові, хто діброви молоді ростить сам, дос-тоїн людської любові, бо живе й працює для століть! (З тв. М. Рильського. ) 5. Нехай серця не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг, і наша юність буде хай такою, щоб їй ніхто не заздрити не міг! (В. Симоненко.)
Объяснение:
На нашій планеті мешкає близько семи мільярдів людей, і всі вони – дуже різні. Хтось має добру й чуттєву душу, хтось – палкий і непокірний характер. Дехто може мати злу та заздрісну сутність.
Спектр рис нашого характеру неймовірно різноманітний! Тисячі веселок сплелися всередині кожної особистості, випромінюючи емоції та почуття.
Така риса як грубість – також частина цієї душевної веселки, проте її колір – сірий. На мою думку, кожен з нас хоч раз у житті переходив межу вихованості, після чого душа починала виплескувати назовні цю накопичену сірість. Чому люди іноді втрачають над собою контроль? Що змушує їх грубити оточуючим? І які наслідки потім із цього випливають?
У кожної людини існують свої причини для грубості, тому однозначної відповіді на це питання немає. По-перше, особистість може бути невихованою, і грубість вже перетворилась для неї у звичку. По-друге, тиск з боку суспільства інколи змушує нас «закипіти» й захищати свою гідність, відповідаючи образою на образу. По-третє, дехто, не маючи ніяких здобутків і талантів, заробляє собі «корону» саме за рахунок грубого ставлення до людей, аби показати свою вдавану перевагу.
Звичайно, всі ці пояснення та виправдання – помилкові, адже грубість взагалі не повинна фігурувати у стосунках між людьми.
Повернемося до нашого початкового питання. Грубість – це духовна слабкість чи демонстрація сили? Часто ці два поняття бувають взаємно оберненими: «сильна» людина, котра вважає себе вищою за інших, проявляє грубість як ознаку сили, хоча насправді це всього лише є наслідком духовної слабкості… Така людина не здатна на більше, вона не згодна працювати, їй подобаються легкі шляхи… У таких ситуаціях проявляється людська м’якодухість.
В іншому випадку, коли хтось грубо ставиться до оточення, в його душі також панує слабкість. Йому не вистачає сили змовчати, втримати контроль над собою, ввічливо все обговорити… У таких ситуаціях відразу спрацьовує словесний самозахист.
Якщо звернутися до законів вихованості та толерантності, то грубість – це духовна слабкість, яка, на жаль, у кожного з нас присутня. Нам потрібно боротися з нею, адже вміння почути й дипломатично вирішити проблему і є демонстрацією справжньої сили духу!