134. Перепишіть речення, ставлячи подані в дужках дієприкметники в потріб- ній формі. Визначте їх відмінки, виділіть закінчення.
1) Над (умитий) садом стоїть туман (В. Винниченко). 2) Вже мальва коло хати
розцвіла медалями (натруджений) літа (Д. Луценко). 3) I чуйно соняшник поверне
(пожовклий) голову на схід (М. Стельмах). 4) В полях (обвітрений) шляхи мої жагу-
чі (А. Малишко). 5) На вітах (похилений) іній сріблиться (П. Воронько). 6) Поривні
вітри нагинають гілля тополине, шумить воно журно листям (умираючий) (А. Шиян).
7) Ліси полум'яніли (одспіваний, стухаючий) вогнем (І. Драч).​

ответ:Складно однозначно сказати, яка музика мені ближче всьго. Адже, з одного боку, вибір залежить від настрою, а з іншої, музика часом сама творить настрій, проникаючи в душу й перевертаючи все в ній. Для серйозних і врочистих моментів гарна класика, особливо твори Іоганна Баха. Вони непорушні й у той же час мінливі, урочисті й потрясающи. Вони описують хід часу й скороминущість моменту. Для фонової музики або ліричного настрою я б вибрала рок-балади, що стали класикою цього жанру. Вони присвячені вічній і мінливій темі – любові.

Твір на тему «Мати – найрідніша у світі людина»

З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.

Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.

Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до

Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...

Рідна мати моя, ти ночей не доспала, 

Ти водила мене у поля край села, 

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, 

І рушник вишиваний на щастя дала. 

Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.

Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став тим, ким ти є.