13. Установіть відповідність
1. М’який знак пишемо А. Біл..ший, картин…ці, дон…ці
2. М’який знак не пишемо Б. Моркв…яний, р…сно, тьм…яний
3. Апостроф пишемо В. Дрібнесен…кий, криничне…ці, кіл…це
4. Апостроф не пишемо Г. Підв…язати, торф…яний, Лук…янівка
Д. Мен…ше, селян…ський, барабан…щик
14. Установіть відповідність між словосполученнями та їхніми типами.
1. Осіння пора, свято листопаду. А. Дієслівні.
2. Високо в небі; по-осінньому тепло. Б. Прикметникові.
3. Завітати до лісу; милуватися красою. В. Іменникові
4. Безмежно щасливий, щирий від душі. Г. Прислівникові.
Д. Займенникові.

Характерною особливістю словникового складу мови є його безперервний розвиток. частина слів у мові незмінно зберігається протягом тисячоліть. це основний словниковий фонд мови. до нього вхй« дять слова на позначення життєво найважливіших понять назви спорідненості, частин тіла, почуттів, явиш природи, тварин і рослин, трудових дій, кольорів та інших якісних ознак, числівники, займенники, службові слова. разом із тим склад деякої частини лексики в процесі її функціонування зазнає певних змін: одні слова стають заста­рілими, інші — з'являються. застарілі слова бувають двох видів: історизми й архаїзми. історизми — слова, які вийшли з активного вжитку тому, що зникли позначувані ними речі, явища. серед історизмів можна виділити такі семантичні групи слів:   а) назви давніх суспільно-політичних реалій: смерд, кріпак, вельможа, дворянин, поміщик, князь, княгиня, цар, цариця, боярин, воєвода, війт, жандарм, гайдук, осавула, бурмістр, урядник, становий, возний, виборний, подушне, подимне, чинш, соцький, бунчужний, хорунжий, волость, повіт, ра­туша, магістрат, нарком, політрук, райком, партком; б) назви колишніх професій: мечник, лучник, списник, кожум 'яка, вугляр, гутник, дігтяр, чумак, камердинер, ла­ кей, козачок; в) назви застарілих знарядь праці, зброї: рало, соха, ступа, жорна, прядка, кайло, сагайдак, келеп, ратище, рогати­ на, мушкет, гаківниця, фальконет, пістоль; все упованіє моє на тебе, мій пресвітлий раю, на милосердіє твоє, все упованіє моє на тебе, мати, возлагаю. святая сило всіх святих, лренепорочная, благая! молюся, плачу і : воззри, пречистая, на їх, отих окрадених, сліпих невольникі

Объяснение:

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. В день шанування пам’яті Нестора-Літописця ми святкуємо День української мови і писемності. І щорічно, відзначаючи це свято, гуртуємось задля відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду.