13. У котрому рядку правильно посднано іменники з числівниками? А) півтори доби, двое разів, п'ять з половиною тонн;
Б) троє дівчат, двадцять чотири листа, вісім лірів;
В) шістдесят тисяч тонн, чотири львів'янина, обидва сини,
1) одна друга гектара, десять помідор, півтори сторілки;
Д) три міністри, дев'ять харків'янинів, двадцять одна так
14. У котрому рядку правильно поєднано іменники з числівниками?
А) сімнадцять градусів, семеро телят, багато апельсин;
Б) п'ять слів, сім кореспондентів, тридцять чотири зошита;
В) півтора гривня, три з половиною дні, четверо дівчат,
1) десятьох студентів, сто спортсменів, шість тунелів;
д) п'ятнадцять відсотків, три кавуна, одна сьома метра.
15. У котрому рядку правильно поєднано іменники з числівниками?
A) чотири пароплави, шість десятих кілограмів, багато слів;
Б) п'ятеро знавців, двадцять п'ять грам, три обличчя;
В) півтора кілометра, обидва рецензента, сiм тонен;
1) троє кошенят, нуль цілих шість десятих відсотки, два будинки;
Д) четверо курчат, шість доповідей, п'ятдесят два зошити.
305

Свято, яке мені найбільше подобається
    Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати. 
     У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь. 
     На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.

     Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
     Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
    Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
     Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".