120. Перепишіть прислів'я. Підкресліть у кожному з речень граматичні осно- ви. Визначте серед речень складносурядні та складнопідрядні. Поясніть різницю
між ними.
1. З'їсться не одна хлібина, доки пізнає людина людину (Угорське).
2. Скарб — не друг, зате друг - скарб (Французьке). 3. Місто буде чисте,
коли кожен пiдмете в себе під дверима (Англійське). 4. Сонько лежить,
а життя біжить (Індійське). 5. Легка будь-яка робота, якщо маєш до неї
охоту (Українське). 6. Не тоді колодязь копай, як захотілося пити (Ла
тиське). 7. Не нарікай без кінця на долю, бо ніхто тобі не співчуватиме
(Англійське). 8. Після грози сяє сонце, а після нещастя приходить щастя
(Латиське).
• Поясніть ужиті в реченнях розділові знаки,
• Позначте в словах орфограми. Обґрунтуйте написання слів правилами.
Відповідальність — це обов'язок перед кимось чи перед чимось. Наш громадський обов'язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством. Кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість. Виконувати свій обов'язок перед родиною, друзями, Батьківщиною нелегко. Знаходяться десятки причин: не хочу рано вставати; чому я повинен шанувати батьків; не буду читати, бо голова болить; вдома немає умов для творчої праці тощо. Ті, хто дотримується подібних правил, не розуміють того, що умови для свого життя в різний період його розвитку створює сама людина. І тільки від неї залежить, чи зможе вона досягти своєї мети, здійснити свої мрії. Головне не тільки поставити собі ціль, а й усіляко сприяти її досягненню. Треба навчитися організовувати і планувати своє життя так, щоб усе встигати. Але при цьому треба враховувати і інтереси оточуючих людей, адже не можна відділяти себе від людей, тоді життя буде беззмістовним.
За що відповідає людина? За все, що відбувається на нашій планеті, чи за щось дуже невелике?У романі Роні «Боротьба за вогонь» розповідається про життя стародавніх людей. Плем’я довірило хлопчику охороняти і підтримувати вогонь, адже доісторичні люди не вміли добувати його. Довіривши підлітку берегти вогонь, плем’я довірило йому себе, свої життя, а хлопчик заснув, вогнище погасло. Він прирік своїх одноплемінників на холод, голод і, можливо, на смерть.Цей приклад переконливо доводить, що нести відповідальність за інших — це значить уміти відповідати за самого себе. Тільки та людина, яка здатна поступишся власними інтересами, може відповідати за інших.У давні часи помилка чи безвідповідальність однієї людини не завжди мала такі страшні наслідки, як сьогодні. Багато тисячоліть тому люди жили окремими племенами, їх розділяли великі відстані, а земля здавалася безкрайньою. Тепер ми знаємо, що людство живе на невеликій планеті, яка, мов космічний корабель, пливе в безмежному просторі, а люди — його екіпаж, і кожен з нас повинен розуміти свою відповідальність за злагоджену роботу всієї команди.Говорячи про відповідальність, ми часто звертаємося до прикладів, коли людина діє в екстремальних умовах. Наприклад, під час війни життя багатьох залежить від учинку однієї людини. Якщо в критичну хвилину хтось один може взяти відповідальність на себе, повести товаришів у бій — перемога! Але якщо хтось побіжить, запанікує — це закінчиться поразкою і загибеллю багатьох людей.Французький учений Пастер був мирною людиною, але йому були притаманні мужність і відповідальність. Він зробив відкриття, яке врятувало життя мільйонам людей, адже відкритий ним метод щеплень допоміг людству перемогти чуму й віспу — хвороби, які знищували життів більше, ніж усі війни.Зробивши своє відкриття, Пастер і сам не одразу зрозумів його значення. Але і винаходи, які неминуче ставлять перед ученими питання: що вони принесуть людству — добро чи знищення? Фізики, які працювали над розщепленням ядра, розуміли, що результатом їхньої роботи стане атомна зброя, використання якої несе загрозу всьому людству. Багато вчених-ядерників, відчуваючи свою відповідальність, першими стали в лави борців проти використання свого винаходу у воєнних цілях.Сьогодні людина відповідає за все на Землі. Протягом тисячоліть вона боролася з природою як з ворогом, а тепер ми маємо захищати повітря, океани і моря, пси і ріки — усе живе на Землі. Цю свою відповідальність ми не можемо передати нікому іншому, адже тільки людина має найвищу силу — силу розуму.Сьогодні за шкільними партами сидимо ми, майбутні державні діячі, великі письменники, учені, філософи. Наші імена ще нікому не відомі, але ми розуміємо, що в недалекому майбутньому саме від нас залежатиме життя на Землі, а тому повинні виховувати в собі відповідальність за все, що відбувається навкруги.