11. Серед наведених прикладів є речення з однорідними означеннями:
а) Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне;
б) Між листом зашелестів густий рівний дощ;
в) 3 кухні без ліку почали надходити нові страви, і кожна з них смачніша духмяніша екзотичніша за попередню.
12. Тире між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться, якщо:
а) вони є поширеними і мають єднальні відношення;
б) між ними наявне протиставлення;
в) вони характеризують предмет в одному плані.
13. Схемі «...УС: О, О, О, О, О.» відповідає речення:
а) Цей всемогутній святий міг здійснювати бажання зцілювати хвороби творити чудеса;
б) Світанкове небо мінилося червоною рожевою помаранчевою жов-тою бузково-фіолетовою барвами;
в) Весна своїм несподіваним поверненням на Корфу змусила радіти всіх комах птахів дерева тварин селян.
14. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками, не ставиться у реченні:
а) Він мріяв колись побачити Афіни і Рим Відень і Марсель Нью-Йорк і Лондон;
б) Голова завжди намагався вирішувати всі питання так, щоб і нашим і вашим, за що й отримав прізвисько Дипломат;
в) І знаю і бачу і чую непевність цих змін у тобі.
15. Серед наведених прикладів є речення з неоднорідними означеннями:
а) Під ногами сумно шелестіло напівзотліле брунатне торішнє листя;
б) Погода того серпня стояла суха спекотна, саме до жнив;
в) Блакитні білі стримано-рожеві хмарки пливли над його головою, примушуючи замислитися над речами небуденними.
16. Схемі «.. .О, О, О – УС.» відповідає речення:
а) Після тієї зустрічі ніщо було Олексі немиле ані вечорниці ані прогулянки понад річкою, що їх завжди любив;
б) Вечір повільно накривав навколишній світ шовковою хусткою
сутінок; пагорби сусідній лісок дорога до міста усе тепер здавалося загадковим;
в) Чомусь мені не хочеться сьогодні ридати говорити мовчки йти мені віднині хочеться свободи.
17. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками, не ставиться у реченні:
а) І любов і ненависть прокинулись в мить, коли я тебе з іншим побачив;
б) Я точно знаю, вічними не будуть ні вечір цей ні дощ ні зорепад;
в) Мачуха то гримала на нещасну за невиконану роботу то підіймала на кпини її латану сукню то вдавала, що дівчини взагалі не існує.
18. Тире між однорідними членами слід поставити в реченні:
а) Стояла під вікнами говорила з кимсь невидимим з-за рогу ледь стримувала тріумфальний усміх на вустах;
б) Я зрозуміла марність своїх сподівань мовчки пішла геть з тієї імп-ровізованої арени, вихопленої з темряви тьмяним ліхтарним світлом;
в) Маків цвіт стелився пагорбами вабив до себе чарував.
19. Обов’язково відокремлюється означення:
а) що стоїть у препозиції щодо означуваного слова і має лише означальне значення;
б) що стоїть у постпозиції щодо означуваного слова за умови наявності ще одного означення у препозиції;
в) що стоїть у постпозиції щодо означуваного слова.
20. Відокремленою є прикладка в реченні:
а) Господар саду, юний лірик повільно йду під ночі спів;
б) Весь світ знає Довженка як великого кінорежисера;
в) Як художник Степан Васильченко свідомо ставив своєю метою розвиток шевченківських традицій.
21. Кома перед сполучником або не ставиться у реченні:
а) Прагнув побачити її силует у відчиненому через задуху вікні або почути ніжну мелодію її голосу;
б) Хлорид натрію або звичайнісінька сіль допомагає довше зберігати м’ясні продукти в умовах відсутності холодильника;
в) Лінгвістика або мовознавство почала свій самостійний розвиток порівняно недавно.
22. Відокремленим є означення в реченні:
а) Отак завжди чогось чекаю закоханий в красу життя;
б) А вже весна на річищах ламає міцний морозом вигранений лід;
в) Горить вікно яскраве і сумне.
Що прокляну святого бога,
За неї душу погублю!Знаю, яку бурю дискусій викликали й досі викликають ці слова і в ортодоксів віри, і в атеїстів, і в усіх шанувальників творчості Тараса Шевченка. Втім, це інше питання – про Бога, про святу віру. Тут говоримо про українську національну ідею, зміст якої чимало наших політиків, політологів і різних щирих патріотів і досі з’ясовують.Однак що дивно – навіть не згадуючи при цьому Кобзаря! Хоча цілком очевидно і зрозуміло, що витоки, суть і зміст національної ідеї – це передусім любов до своєї Вітчизни. І не просто любов, а й уболівання за її долю, за свій народ:Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?Актуальність цих рядків, як і загалом поезії Тараса Шевченка, за понад півтора століття не тільки не втрачена, а, навпаки, лише зросла. Адже коли перечитуєш цей та інші вірші, душа крається і болить.Не лише за історію України, а й за її сьогодення. Справді, усім щедра та багата, вона знову розрита-сплюндрована, вкотре пограбована. Тільки вже не чужими, а своїми "копачами".Майже вісімнадцять років, як проголошено незалежність України, а у нас ніяк не закінчиться те ненаситне первісне накопичення, "накопування", "прихватизація", дерибан. Уже чи не вся Україна – як розрита могила, а кінця-краю тому копанню й переділу-рейдерству не видно.А що ж ми, "маленькі українці", одвічні гречкосії? Знову терпимо-потерпаємо – хто здирство "не так тіїх панів, як тіїх підпанків" (Шевченко), а хто й наругу "пропорційної" до них влади.Тепер ледь не в кожного другого власника фірми – тіньовий оборот і свій "трудовий кодекс".У Херсоні голодні робітники, з блідими схудлими обличчями – вже майже півроку без зарплати – захоплюють від безвиході не лише адмінбудівлі заводу, а й місцевої влади. На Київщині, у Бориспільському районі, у селі з красивою назвою Щасливе селяни два роки не можуть повернути вкрадену землю, і жодна влада не до У Криму, в селищі Мирному, вже не стукають у двері господаря з ордером прокурора, а спершу кидають гранату.І куди не поїдеш по Україні – отакі-то тепер "мирні" і "щасливі" міста і села – страшні наші "херсони"! З ким не поговориш – скрізь безгрошів’я, безробіття, безнадія. Хто терпить холод, а хто й голод. Кому ліки ні на що купити, а кому нічим і ніяк дістатись до далекої лікарні.Походами на Київ відстоюють свої права водії, пекарі, аптекарі, малі підприємці. Знову готуються до походу шахтарі. А як "ощасливлює" жителів самої столиці київська міська влада на чолі з Черновецьким, встановивши воістину космічні побори за все на світі – за собак, за кішок, за вхід на цвинтар тощо – ні в казці не розповісти, ні пером описати."Німці такого під час окупації не витворяли", – так тепер кажуть про "рідну" владу старожили Києва.Зрозуміло, не від щасливОтож, коли у ка були й думка, і воля єдині – навіть князь тікав від справедливої кари у Тмутараканські землі.Очевидно, що нам вельми бракує цих принципів народної демократії. Переконаний, що саме вони, доповнені найсучаснішими нормами, і мають стати серцевиною новітньої