10)Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку: *
г) чуєш, колемо
в) стоять, клеїте
а) працюєш, сидять
б) хотять, знаєте
11. Усі дієслова 1 дієвідміни подано в рядку: *
г) вітати, дарувати, синіти, знати.
в) пишатися, за стояти, ревіти
а) любити, розповісти, майструвати, радіти
б) притулити, дати, ходити, писати
12. Усі дієслова 2 дієвідміни подано в рядку: *
а) розвивати, готувати, будити, грати
б) чистити, креслити, стелити, заносити
в) сіяти, водити, лизати, ходити
г) жаліти, косити, ділити, співати
Дієприкме́тник (рос. причастие, англ. participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які?Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: активу́ючий, зелені́ючий, за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
Дієприкметник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прикметника, що відбито й в назві: дієприкметник буквально означає прикметник, що діє, перебуває в дії. Із дієслівних рис йому властиві такі: категорія часу (теперішній — діючий, сивіючий; минулий — замерзлий, посивілий), категорія виду й стану (доконаний — прочитаний; недоконаний — народжуваний). Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого його утворено. Порівняйте: запланувати — запланований (доконаний вид), планувати — планований (недоконаний вид). Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета та змінюється за родами, числами та відмінками. Наприклад, дієприкметник написаний в однині матиме таку ж саму парадигму, що й прикметник твердої групи зелений.