1. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено) А Ти виростала квітла й наливалась і втілилась в медвяний виноград.
Б Ні ти не вмреш ти щастя поховаєш під білим покривом несправджених надій. В Квітки цвітуть і золотом багряним немов огнем долина пойнялась.
Г Мріє та ж ми вже навік попрощалися.
Д Я дам живих квіток зрошу їх кров’ю і заблищать вони немов рубіни.
2. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А Годівлю дав юрбі тілам і душам усім дав спокій а сам у сій пустелі пасе думок
отари незчисленні.
Б Ліпше б вона на обличчі краскою втіхи заграла очі комусь звеселяючи десь на
невинному святі.
В Коли неживий чорнобривий зроби моя пташко щоб додому не вернулась... Г Прославши скатерті при обелісках своїх солдатів поминають вдови.
Д Мовчить мій цілий світ загорнутий в легкі словесні целофани.
3. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А Він перший за свою любов тяжкі дістав кайдани але до скону їй служив без
зради без омани.
Б Чуєш мамо горлиця мені знову нагадала давню пісню колискову.
В Ой видко шлях був довгий та трудний либонь їм там судилось ночувати. Г Я подавала їй квітки і листя й трави і з рук її не зводила очей.
Д Вигострю виточу зброю іскристу скільки достане снаги мені й хисту.
4. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено) А Цілющими бальзамами п’янить пахуча хвоя кожну душу.
Б Може й справді квітнуть паперові кинуті на синій фон квітки. В І справді інше слово часом дорогоцінніше самої речі.
Г Піде луна по твердинях тиранів стрінеться з брязкотом інших мечей з гуком нових не тюремних речей.
Д Слово чому ти не твердая криця що серед бою так гостро іскриться? 5. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Співайся, пісне, полум’яна, нехай почує вся земля про мужнього Франка Івана. Б Ти Батьківщино, вчила мене жити, дбайливо підпираючи плечем.
В Мені приснилась, друзі, мої рідні, безсонна ніч одна, що так давно минула.
Г Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку пориває?
Д Любові сповнений до дна, я вам щедрую добрі люди у святкові дні і в кожен будень.
6. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Прощай, синє море, безкрає, просторе!
Б Чигрине, Чигрине мій друже єдиний, проспав єси степи, ліси і всю Україну. В Добирайте, дядьки, молодиці, гарненькі, дівчатка.
Г Наша славна, Україно, у нас для тебе серце б’ється!
Д Не цураймось, не цураймось ми науки браття!
7. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Лети ж моя думо, моя люта муко, забери з собою всі лиха всі зла.
Б Гуляй же, море, мовчіть, гори.
В Візьміть мене хмари на крила свої.
Г Прекрасні квіти пести, охороняй юначе!
Д Стара, похила батьківська, хатино, завжди для тебе я – мала дитина.
8. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Встає Кобзарева зоря над тобою моя Україно!
Б Гетьмани гетьмани, якби-то ви встали, встали, подивились на той Чигирин, що
ви будували, де ви панували.
В Добре тобі, брате: маєш крила, маєш силу, є коли літати.
Г Ой хустино, хустиночко мережана, шита, тільки й слави козацької – сіделечко
вкрити.
Д Прийди, весно новим життям заграй.
9. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Ні Марку, ніяко мені матір’ю сидіти: то багаті люди, а я наймичка.
Б Ой жалю, мій, жалю, гіркий непомалу!
В О світе зелений для тебе в мене багато, багато пісень.
Г Розкажи, тополе, не ховай од всіх, чому слабне вітер в кучерях твоїх? Д О краю мій моя, блакить, тебе душа моя вітає.
10. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Гей ви, струни мої золоті, голосні, вам не знати ніколи печалі!
Б Якось сину брів я полем, весь заглиблений у себе.
В О людино коли, повна щастя й привіту, заживеш ти в добрі цього ясного світу. Г Я для тебе мій, краю, все – посильне людині – зроблю.
Д Медом, хлібом, зорями вантажений сивий Дніпре, клекоти!
11. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Ой Дніпре мій, багато ти, батьку, у море носив козацької крові.
Б Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою. В Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте. Г Йди в тисячоліття рідна, мово, до сердець і душ людських доходь.
Д і тобі, моє сонечко, за промінчик твій – щире словечко!
12. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Гей ви, зорі ясні, тихий місяцю мій, де ви бачили більше кохання?
Б О пісне крилата, лети над землею, дзвени і зови до світу, до сонця із темряви
брата, надію у серці йому оживи!
В Ой не світи, місяченьку, не світи нікому, тільки світи миленькому, як іде
додому.
Г Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, не пущу тебе колиску синову
гойдати.
Д Гей, почуйте добрі, люди, заздрить мені треба: грім ударив мене в груди, грім з ясного неба.
Кругом розк1шн1 краэвиди, голосист1 перегуки таких дивних та трохи сполоханих птах1в, приэмн1 аромати кв1т1в та св1жо1 трави. Дивишся на це диво - аж душа завмираэ! Ну справжня об1тована земля!
А м1ж цим, думаэш, якби люди б1льше проводили часу на природ1, х1ба були б вони такими злими та агресивними? Х1ба скоювали б злочини? Х1ба комусь потр1бн1 були б т1 багатоповерхов1 будинки, проблеми, оф1си, коли навколо така краса?
Люди! Давайте берегти природу!
Дуб — сонцелюбне дерево, його плоске широке листя дає можливість світлу пройти крізь нього до самої землі, де росте безліч більш дрібних рослин, а коріння дружить із грибами, і тому в дібровах так багато боровиків, лисичок, груздів.
Якщо нападе на дерево гусінь, інші дерева можуть загинути — лише не дуб. Він виживе — того ж літа на ньому з'являться листочки. Дуб не загине навіть тоді, коли його зрубають лісоруби.
Залишиться тільки пеньок!
Пройде час — і від пенька потягнуться до сонця листочки: це прокинуться "сплячі" бруньки, які десятиліттями, а то й віками чекали свого часу. Одна, найсильніша, гілка стане в майбутньому новим стовбуром.
У багатьох народів світу дуб шанується як символ могутності, мудрості і довголіття.
Огорожа навколо дуба; зроблена дбайливою людською рукою, — то символ єднання природи з людиною. Цей дуб прожив кілька століть — хай живе й далі і дарує людям радість.