1. Знайдіть звертання і виділіть їх комами, підкресліть. 1. Благословенний будь мій рідний краю! 2. Мріє не зрадь! 3. Україно моя мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. 4. Я люблю тебе поле простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт. 5. О земле велетнів роди! 6. Зіроньки ясні небо покрили, вийди дівчино серденько миле. 7. Оставайтесь здорові мої високі тополі і хрещатий барвіночку! 8. Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий, багато ти батьку у морі носив козацької крові. 9. О слово рідне Ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині. 10. Світи нам день безсмертними огнями, шуміть сади роди зерно земля! 11. Сій сіваче в людські груди правди вічної зерно. 12. Прощайте росяні долини і села сповнені краси. 13. Крізь сотні сумнівів я йду до тебе добро і правдо віку. 14. Що тобі моя рибочко? 15. Ми ж моя матінко козачого роду. 16. Пийте груди прозору блакить. Пийте очі проміння струмкове. 17. Я напоїти силою твоєю хотів би пісню земле ти моя! 18. Коли ж ти вийдеш ніжна Ярославно на темний вал одчаю і жаги?
2. Знайдіть вставні слова і речення і виділіть їх комами.
1. Мабуть ніщо так не радує зір, як зримий результат роботи. 2. Хто не живе для інших, той отже й для себе не живе. 3. Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий. 4. Брати жили як то кажуть душа в душу. 5. Найвідоміший я у моєму селі після Гоголя звісно і після Тараса. 6. Улас Самчук вважав, що література покликана по-перше відображати життя по-друге нести в собі моральну істину, тобто бути повчальною. 7. Я із щастям був заручений, та на жаль ми розійшлись. 8. Не любив він гризні. А Оришка навпаки любила сваритися. 9. І мить звичайну і таку реальну либонь таки не варто зупинить. 10. Багато сперечалися, подавали різні варіанти, обговорювали їх, і нарешті дійшли згоди. 11. Чисте небо не налягало на гори, а навпаки своєю високою легкою синявою довершувало, гармонійно доповнювало їх. 12. Злива тривала майже годину.
І. А. Бунін багато писав про любов, її трагедіях і рідких митях теперішнього щастя. Ці добутки відзначені незвичайною поетизацією людського почуття, у них розкрилося чудесне дарування письменника, його здатність проникати в інтимні глибини серця, з їх незвіданими й непізнаними законами. Для Буніна в щирій любові є щось загальне з вічною красою природи, тому прекрасно тільки таке почуття любові, що природно, не ложко, не вигадано. Для нього любов і існування без її – два ворожі життя, і якщо гине любов, те та, інша життя, уже не потрібна. Піднімаючи любов, Бунін не приховує, що вона приносить не тільки радість, щастя, але й дуже часто таїть у собі борошна, горе, розчарування, смерть. “Невже ви ще не знаєте, що любов і смерть зв’язані нерозривно? Щораз, коли я переживав любовну катастрофу, – я був близький до самогубства”.
Історію трагічної любові повідав Бунін в оповіданні “Сонячний удар”. Випадкове знайомство на пароплаві. Звичайне “дорожня пригода”, “скороминуща зустріч”. Але чим же закінчилося для героїв все це випадкове й скороминуще? “На мене точне затьмарення знайшло… Або, скоріше, ми обоє одержали щось начебто сонячного удару”, – зізнається супутниця поручика. Провівши її додому й повернувшись у готель, герой раптом відчув, як серце його “стиснулося незрозумілою ніжністю” при спогаді про неї. Коли ж він зрозумів, що втратив її навіки, “він відчув такий біль і таку непотрібність свого подальшого життя без її, що його охопив жах. І знову мотив підсилює трагедію людини: любов і смерть завжди поруч.
Протягом уроку ми слухали розповідь учителя. (тому що на протязі, якщо перевести російською, буде на сквозняке)
Моя пропозиція, я вважаю, являється самою гарною.(тому що рахую, це математична дія, а тут воно неправильно вжито в значенні міркую, думаю, вважаю, а ще, можливо це й не помилка, але мені здається краще писати не самою гарною, а найгарнішою, тобто так: Моя пропозиція, я вважаю, є(бо являється, це рос. слово) найгарнішою)
Рекомендую прийняти участь в наступних заходах, силами учнів підготувати святковий концерт. (міропріятія - це рос. слово укр. літерами, а українськой це заходи, слідуючий це теж рос слово, правильно казати - наступний)
Письменник змалював у романі найбідніших людей/найбідніші верстви населення. (бо найбідніша біднота - це тавтологія)
Я спеціально розписала, аби було зрозуміліше.