1. Знайдіть речення а відокремленою прикладкою: А Колядували хлопці, ходячи по дворах із саморобною аіркою.
Б На покуті, аалитий сонцем сидів старий дід. в
Замість тополь, край шляху виросли металеві щогли.
Г Дятел, лікар дерев видаьобуе шкідників.
2. Знайдіть речения а відокремленим додатком: A Cтарий чумак, бронзовий і мускулистий, дивився просто кожному в очй. Б Батько, щойно прийшовши з роботи сидів під гілкою бузку і спочивав. В Стомившись від наплину вражень білий кінь спинився. Г Крім чебрецю й любистку, підлогу хати засипали полином.
3. Знайдіть речення а відокремленою обставиною: А Високий берег, оповитий туманом, мріяя удалечині. Б Горобець не аапідозрюючи про їх замір залишався в затишному гиізді. В Які Довженко залишив по собі новели, повісті і щоденники власного серця. Г Поле, уквiтчане пухнастою ковдрою простелилося до Ясенової гори.
4. Знайдіть складношідрядне речення з підрядним означальним: А Чи знасте ви, що таке галіфе. Б Вагато чого довелося заакати дітям тієі країни, що стала серцевиною ново- го світу. в Жінка вибирала таке, що, б подарувати сину на весілля. г Мій давній товариш сказав, що на дні старого яру лежить сніг. -щирі сповіді
5. Знайдіть неповне речення: А Навкруги море запашиих ромашок. 5 Шевченко та Гоголь-два геніальні українці XIХ сторіччя. в За добро добром і платять. г Як разом будемо стояти, нас нікому не подолати.
6. Двокрапку треба поставити и речениі (розділов! знаки пропущено): А З настанням теплих днів для зайця рідною хатою ставан увесь білий світ було де заховатись, було що поїсти. Б Зробив діло гуляй сміло. В Грім не гряне ледачий не встане. Г Придивіться уважно до снігурів узимку ви теж зможете передбачити зміни в погоді.
7. Позначте складносурядне речення, між частинами якого не ставиться кома: А Загадкова усмішка знову засвітилася на П обличчі, а пальці спокійно піш- ли по клавішах. Б Дівчина всміхнулася своему видивy і воно відобразилося в дзеркалі. в Вона слухала а музика відлунками лилася у глибину будинку. ГУ полях диміла місячна курява і бриніли жита й пшениці.
8. Двокрапку між частинами безсполучникового складного речення треба по- i ставити А У кров зайця закрадалася тривога почалося велике переселення на пів- день, нічне і денне повітря шелестить од перелітних зграй. Б Перемелеться лихо добро буде. В Посієш учинок виросте звичка.
9. Складносурядне речення утвориться, якщо до частини Мовчить собор до- дати .. а навколо вирують пристрасті. Б . не видно іржі на банях. В бо береже в собі відгомін життя невмирущого. г...темрявою ночі окутаний.
10. Правильно записане речення з прямою мовою в рядку A «Ось ходімо подивимось на його сліди!» Б «Уміти берегти,-уміти берегти,-говорив Олесь Гончар, стійним велінням часуь, - таемниче говорила мати. це стас на- Зберегти
Історія нашої країни нараховує вже багато століть і навіть тисячоліть. За цей довгий час у нас з'явилось багато традицій. Деякі є суто українськими, деякі - ні, як, наприклад, Новий рік. Але незважаючи на їх походження, ми приймаємо і любимо кожну з них. Ми радіємо Новому року, із охотою справляємо Великдень та Трійцю. Кожну з цих традицій ми святкуємо по-різному. Так, як заведено відзначати те чи інше свято. Тобто для кожного свята існує якийсь власний ритуал, якась послідовність дій. На Великдень наші бабусі печуть паски, а на день народження - торти.
І скільки жили на світі українці, стільки вони підтримували ці традиції, а окрім цього створювали нові. Такі, як, наприклад, традиція поваги до старших. І мені здається, що з'явилась вона якось сама по собі, просто протягом спілкування.
Повага до старших не є якимось ритуалом, що повторюється тільки декілька разів на рік. Ми повинні підтримувати її кожного дня. Я не маю на увазі, що треба твердити своїм батькам, бабусям та дідусям, що ми їх поважаємо, адже слова - це тільки слова. А слова треба підкріплювати діями. Та як же довести старшим, що ми їх дійсно поважаємо? Чи дуже це важко? Чи багато зусиль треба до цього докласти? На мою думку, це зовсім не важко і не потребує майже ніяких зусиль. Лише трішечки. Зовсім не важко поступитись місцем у трамваї чи тролейбусі. Але це вже і є знак поваги до старших. Постояти зовсім не важко, а от бабусі посидіти приємно буде. Цей вчинок - дрібниця, але він показує, вихована людина, чи ні. Хлопець, який півнем сидить у переповненому автобусі, а поруч стоїть стомлена бабуся, зовсім не викликає поваги. А інколи буває і так, що вона просить його поступитись місцем, а хлопець відмовляє. Це, на мій погляд, вже зовсім хамство!
Окрім цього, треба завжди бути ввічливими. Якщо хочеться щось попросити, треба сказати "будь ласка", а коли отримуєш те, що хотів, треба подякувати. Не можна підвищувати голос на дорослих. Це буде просто непристойно. Ми не завжди згодні з ними, але все ж таки треба стримуватись. Якщо до тебе звертається хтось із дорослих, то завжди треба вислухати, не перебиваючи, а вже потім висловлювати свою думку. Бо неввічливо буде влазити, або ще гірше, канючити чи кричати. Якщо я не згоден з думкою старших, то кажу це спокійно, без крику та гамору. Хоча іноді так хочеться повибрикувати, я намагаюсь стримуватись. Неповагою також буде влазити у розмову дорослих, а якщо все ж таки дуже хочеться сказати щось, треба спочатку вибачитись за втручання, а вже потім говорити. Існують і інші правила, що стосуються спілкування. До людей, що посідають в твоєму житті різні місця, треба і звертатись по-різному. Якщо це вчителька або незнайома людина, треба називати її на Ви, бо називати на ти можна тільки найближчих людей, що старші за тебе: маму, тата, бабусю або дідуся. А тітку та інших родичів треба величати тільки на Ви.
Усі ці правила прості, і їх не так вже і багато, тому я вважаю, що саме так має поводитись кожен.