1. Знайдіть частки, пыдкреслыть однією лінією. Сполучники - в кружечок, прийменника - в квадратик1. Хтось має-таки думати про вічність, де б не прийшов ти в світ і де б не жив (В. Коротич). 2. Дуби старіють непомітно, не те, що ясени тендітні, або нервовії берізки, чи верби, вічні песимістки (І. Муратов). 3. Ще не вродилось гостреє залізо, щоб ним правду й волю самодур зарізав (І. Франко). 4. У лісі вже нічого не цвіте, цвіте лиш дятел на сосні сумливій (М. Вінграновський). 5. Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (О. Гончар).

Доброго дня (як звуть вчительку и т.д.)! Ми з Вами не бачились ось уже два роки. Водночас це не так і багато часу, але з іншої сторони - складається враження, що пройшла ціла вічність. Ось я згадую, як Ви до нас трепетно ставились, як Ви нас зустрічали розгублених малят, коли ми вперше переступили поріг школи. Ви нас заспокоювали, підтримували у всьому, Ви раділа кожному нашому досягенню і по-справжньому засмучувалися кожній нашій поганій оцінці. Ви вчили нас бути добрими, щирими, ділитися з іншими і допомагати один-одному у важку хвилину. Ви навчили нас любити рідну мову і читати книжки, не тому що треба, а тому що це цікаво. Ваша наука стала мені дійсно у пригоді. І я Вам хочу сказати щире дякую за все те, що ви зробили для мене і для всіх моїх однокласнів.

Все жакінчилися шкільні і будні і нарешті почалися канікули. Багато моїх друзів одразу поїхали: хтось до родичів за місто, хтось на відпочинок. Дехто залишався вдома, адже за цей час їм просто хотілося виспатися та набратися сил. 
  Спочатку мої канікули проходили не дуже весело, я залишився вдома. Звичайно, були дуже веселі прогулянки з друзям, адже прийла весна,  надворі тепло і сонячно. Через деякілька днів батьки сказали, що ми поїдемо до Львова. Це було фантастично, мене переповнювали емоції щастя й захоплення. Львів - Дуже гарне місто, культурна столиця України. Ви навіть не уявляєте які там приємні люди, гостинна атмосфера міста дала мені можливісь зануритися у цю феєрію. І ось канікули закінчились, ми повинні були повертатися додому... Та я назавжди запам'ятаю ті емоціі, які в мене викликала ця подорож.