1. Займенник – це… 0,5 б.
а) самостійна незмінна частина мови; б) службова частина мови;
в) форма дієслова; г) самостійна змінна частина мови
2. Займенник ужито в реченні 0,5 б.
а) Учений іде, а неук слідом спотикається.
б) Бери хліб із землі, а не в когось із рота.
в) За сто робіт береться, а ні одна не вдається.
г) Щасливі завжди мають щастя.
3. Займенник виступає означенням у реченні 0,5 б.
а) Думи мої, думи мої, лихо мені з вами…
б) Хвалися своїм умінням, а не батьківським.
в) Ми з батьками відпочивали в Карпатах.
г) Батьки – не ми.
4. Який займенник при відмінюванні не має називного відмінка? 0,5 б.
а) що; б) ми; в) себе; г) нічий
5. У якому рядку всі займенники відмінюються як прикметники твердої групи? 0,5 б.
а) чий, якийсь, кожний, хто-небудь; б) котрий, ваш, деякий, такий;
в) мій, абищо, чийсь, всякий; г) цей, казна-що, нічий, такий.
6. Потребує редагування речення 0,5 б.
а) Дякую Вас за інформацію.
б) Усі зустрічали його радісними оплесками.
в) Небо міниться, небо грає всякими барвами.
г) Нам пора для України жить.
7. Установіть відповідність 2 б.
Розряди займенників за значенням Займенники
1 відносні а) всякий, сам, інший;
2 присвійні б) що, який, скільки;
3 означальні в) той, цей, такий;
4 неозначені г) будь-чий, абихто, щось;
д) наш, їхній, свій.
8. Перепишіть, розкриваючи дужки.
З речення випишіть займенник, зробіть морфологічний розбір. 2 б.
Від (уся) картини віє (щось) пісенним.
9. Запишіть, розкривши дужки 2 б.
Чого(небудь), казна (з) ким, скільки (сь), (аби) чий, (ні) який, ні (для) кого, (ані) хто,
(хтозна) чий, (будь) який, (будь) (на) якому, (ні) котрому, (ні) (до) чого, (казна) чим, (будь) що, (де) котрий, (до) кого (сь), спитав у (він), до вона), надіявся на (вони), люблю (вони).
10. Напишіть, уживаючи займенники, твір-мініатюру на тему «Хобі школярів» .
Надпишіть розряди займенників. 3 б.
2.біля(головне) паркану(залежне)(біля кого?біля чого?)
3.осінні(залежне) дощі(головне)(які?)
4.батько працює- не є словосполученням тому що це підмет і присудок
5.день і ніч-теж не є словосполученням
6.любити літо-не є словосполученням,це підмет і присудок
7.квіти(головне) з паперу(залежне)(з кого?з чого?)
8.велика і маленька не є словосполученням
9.велика(залежне) груша (головне)(яка?)
10.світлий (залежне) колір(головне)(який?)
11.іти(головне) додому(залежне)(куди?)
12.брат іде-не є словосполученням.підмет і присудок
13.хвалити(головне) сестру(залежне)(кого?що?)
14.у школі-не є словосполучення
Батьки жаліли мене. Казали, що далеко не всім потрібна вища освіта. Не всім же бути вченими чи керівниками підприємств. «Знайдеш і ти, синку, своє місце у житті», — заспокоювали мене батьки.
«Місце у житті» хвилювало мене мало. Власне у мене було вже тепленьке і сите місце. Доросле життя маячіло десь далеко-далеко. Нам усім здається, що дитинство буде тривати вічно. Десь я прочитав, що на початку шляху кожній людині життя уявляється багатотомним романом, а наприкінці — коротким афоризмом. Підозрюю, що для багатьох ці афоризми звучать не так уже й оптимістично.
Коли мама записала мене у спортивний клуб, я намагався опиратися. Але не дуже — і тут узяли гору мої лінощі.
Спочатку мені дуже не сподобалось силкуватися. Потім якось непомітно звик. Однаково немає чим зайнятися. На підготовку домашнього завдання я багато часу не витрачав. Загалом звичка займатися спортом сформувалась у мене досить швидко.
А за півроку у мене виявились неабиякі здібності у спорті. Ось де був заритий мій талант.
Я вважаю, що талант є у кожної людини. Але не кожний про це здогадується. І не кожний здатний відкрити його в собі. Мені шкода таких людей.