1.Закінчення  -а(-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку: А супутни, пасажир, коледж
Б Кривий Ріг, язик, Ташкент
В портфель, гопак, кілометр
Г Крим, Конотоп, Марсель
2. Закінчення  -а(-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А хлопець, свинець, Роман

Б роман, трактор, вівторок
В  Буг, коридор, присудок
Г долар, гектар, діаметр

3. Закінчення  -а(-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А кравець, буревій, рядок
Б кисень, Київ, предмет
В вечір, січень, портрет
Г жаль, іменник, струмок
4. Закінчення  -а(-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А голос, понеділок, вовк
Б король, атом, будинок
В танець, стрілець, палець
Г Лондон, Збруч, Мороз
5. Закінчення  -а(-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А сюжет, хокей, ставок
Б вогонь, завод, конфлікт
В хор, бальзам, мільйон
Г барвінок, дощ, гараж
6. Закінчення  -у(-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А сектор, дим, Луцьк
Б туман, дворик, місяць
В іспит, інститут, гіпс
Г звіробій, іній, квадрат
7. Закінчення  -у(-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А смуток, меч, перець
Б лимон, полин, очерет
В оркестр, борщ іб
Г ясен, Дунай, сироп
8. Закінчення  -у(-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А бур’ян, талант, гопак
Б асфальт, теніс, посуд
В бетон, шум, кухоль
Г диван, вірус, любисток
9. Закінчення  -у(-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А Париж, Донбас, жанр
Б ремонт, вокзал, лоб
В аналіз, очерет, Донець
Г вальс, Кавказ, завод

10. Визначте рядок, у якому всі іменники у формі родового відмінка однини мають
закінчення –а(-я):
А тахігенез, текст, перукар
Б тембр, темп, телефон
В атом, таймер, тангенс
Г біолог , телекінез,   художник

ДієприкметникДієприкметником називається відмінювана форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією і поєднує ознаки дієслова і прикметника. Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета, але не постійну (як прикметник), а змінювану в часі (як дієслово).За своєю морфологічною будовою і синтаксичними функціями дієприкметник наближається до прикметника. Дієприкметник, як і прикметник, має форми відмінка, числа та роду і узгоджується з відповідними формами означуваних іменників: написаний твір, прочитана книга, надруковане оповідання.Водночас дієприкметник має й основні категорії дієслова - стан, вид і час. Кожний дієприкметник належить до того ж виду, до якого належить дієслово, від якого утворено дієприкметник: сказане слово (сказати), зачинені двері (зачинити). Дієприкметники мають теперішній і минулий час.Від дієслів недоконаного виду утворюються дієприкметники теперішнього і минулого часу, а від дієслів доконаного виду - тільки дієприкметники минулого часу: Здорове палюче сонце зупинилось над містом. Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми смугами. ДієприслівникДієприслівником називається незмінна дієслівна форма, що означає додаткову дію, яка пояснює основну дію, виражену в реченні.Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника. Подібно до дієслів, дієприслівник має категорію виду перехідність/неперехідність. Подібно до прислівника, дієприслівник є незмінним словом, виражає ознаку дії чи стану.Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду.Дієприслівники недоконаного виду означають таку додаткову дію, яка вказує на одночасність основної і додаткової дії. Залежно від значення дієслова, що виражає основну дію, дієприслівники недоконаного виду можуть бути теперішнього, минулого і майбутнього часу.Теперішній час: Встає сам уночі, іде в степ, а йдучи співа, сумно співає. Минулий час: Прислухаючись і оглядаючись, друзі перелізли через глибокий рів до саду. Майбутній час: Візьмемось за справу не гаючись.Дієприслівники доконаного виду означають таку додаткову дію, яка відбувається раніше від основної дії, вираженої особовою формою дієслова. Вони вживаються в значенні минулого і майбутнього часу. Минулий час: Козаков однією рукою піднявши автомат в небо, дав три постріли. Майбутній час: Приїхавши на село, ми відремонтуємо школу.Зрідка дієприслівники означають і таку додаткову дію, яка відбувається одночасно з основною: Уважно слухали селяни, занімівши в різних позах.Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи): пишуть - пишучи, читають - читаючи, ставляться - ставлячись.Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфінітива за до суфіксів -ши (від основ на приголосний), -вши (від основ на голосний): принести - принісши, засміятись - засміявшись.У кінці дієприслівників завжди пишеться и: зібравши, скликаючи, вірячи.Зверніть увагу! Дієприслівники слід відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників, які мають закінчення -і. Дієприслівники відповідають на питання що роблячи?: літаючи, сяючи, блукаючи, а дієприкметники відповідають на питання які?: літаючі, сяючі, блукаючі.У реченні дієприслівник виступає в ролі обставин. Дієприслівник означає допоміжну ознаку дії, яка пояснює дію, виражену в реченні дієсловом-присудком: Пішов козак сумуючи, нікого не кинув.Додаткова дія, означувана дієприслівником, завжди відноситься до того ж іменника-підмета, до якого стосується й основна дія, виражена присудком: Верби дрімали, заглядаючи в воду, ніби в зеркало.У безособовому реченні дієприслівник може вживатися тільки у тому випадку, якщо в складі присудка є інфінітив: Іноді доводилось попід віттям і крізь ліани пролазити, мов у темну нору, зігнувшись. В інших випадках уживання дієприслівника в безособових реченнях не відповідає нормі. Неправильно: Ідучи на змагання, всім хочеться перемагати. Вивчаючи математику, у нас не було ніяких проблем. Правильно: Коли всі їдуть на змагання, їм хочеться перемагати. Коли ми вивчали математику, у нас не було ніяких проблем.

Объяснение: Леся Украінка.В житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, гарноі природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – була письменницею Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.  

Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.  

Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.