1. Якщо на місці крапок уписати повитий ранковим серпанком, то неускладнене речення утвориться в рядку А Острів ... замріяно ніжиться в морі.
Б Замріяно ніжиться в морі острів ... .
В ... острів замріяно ніжиться в морі.
Г ... замріяно ніжиться в морі острів.
2. Непоширене означення обов'язково треба відокремлювати в реченні
А Польові квіті духмяні різнобарвні несподівана гармонійно виглядали в дорогій вазі.
Б Супутники невидимі й далекі літають десь у піднебессі.
В Настали дні важкі тривожні перед відповідальними змаганнями.
Г Сосни руді та кострубаті дедалі частіше траплялися на їхньому шляху.
3. Поширене означення треба відокремлювати в реченні
А Ліс залитий сонячним теплом.
Б Степ осяяний весняним сонцем.
В Книга була нещодавно прочитана.
Г Згадай слова давно забуті.
4. Поширене означення НЕ треба відокремлювати в реченні
А Осяяний сонцем перед нами розкривався зовсім інший світ.
Б Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто повік уже не розгадає.
В Застебнутий на всі гудзики він був схожий на соняшник у цвіту.
Г Обігріте й трохи нагодоване пташеня нарешті поворухнулося.

 Здрастуй! Будь ласка, підкажи, де тут розташована шкільна столова?
- Залюбки підкажу. Вона на першому поверсі, у кінці коридору. Мені теж в той бік, тому можу тебе провести.
- О, дуже дякую! Просто я перший день у школі. 
- Ти новенька? 
- Так, буду навчатися у 8-А класі. Мене звуть Іра Якименко. А тебе?
- А мене Ігор Мостовий. Ти майже моя колежанка, я з 8-А! А де ти навчалася раніше?
- О, я вчилася у школі №3, але ми переїхали у нову квартиру. Оце і є столова?
- Так. Раджу тобі купувати булочки саме з повидлом. Вони тут дуже смачні! 
- Дякую! Ще побачимося у класі!
- Звичайно, побачимось! До зустрічі!

Кожна людина колись навчалася у школі. Мій дідусь досі пам'ятає імена своїх учителів та іноді зустрічається зі своїми шкільними друзями. У ці моменти він любить згадувати свої роки навчання, як було тоді цікаво, навіть незважаючи на те, що це були тяжкі післявоєнні роки. Зараз школа займає дуже важливе місце в моєму житті. Тут мої улюблені вчителі і найкращі друзі. У нас дуже дружній клас. Ми допомагаємо один одному і майже ніколи не сваримося. Я люблю ходити на різні екскурсії зі своїми друзями і з нашим класним керівником. Це найкраща вчителька. Вона дуже розумна і може розповісти багато нового. Я не соромлюся звернутися до неї з питанням чи проханням. Мені дуже подобається навчатися в моїй школі. Адже вона найкраща в усьому місті. Коли замислюємося над цим питанням, то розуміємо, що насправді школа для кожного з нас значить дуже багато. Кожного ранку, йоли прокидаємося, так не хочеться йти до школи, але це на перший погляд. Мабуть, кожному з нас просто хочеться ще трішечки поспати, а потім — до школи. Що ж на мене чекає у школі? А чекає дуже багато. Це і друзі, і улюблені предмети, і вчителі, більшість з яких мені дуже подобається. А ще я дуже люблю шкільні свята. У нашій школі свят, мабуть, більше, ніж у будь-якій іншій. І це добре, адже життя, як кажуть, це не тільки будні. Особисто я дуже сумую без школи під час канікул. З одного боку, з’являється дуже багато вільного часу, а з іншого — так не вистачає цікавих уроків, веселих перерв... Я думаю, що із впевненістю можна сказати: «Школа — наш другий дім». На щастя, саме це я і відчуваю. Якщо хтось зі мною не погодиться, то сподіваюсь — це тимчасово. Я бажаю кожному з нас йти до школи із задоволенням, а повертатись із знаннями та гарним настроєм.