1. Яка роль у мовленні відокремлених членів речення?
2. Які члени речення можуть відокремлюватись?
3. Як виділяють відокремлені члени речення в усному
мовленні?
4. Якими розділовими знаками відділяють відокремлені члени речення на
письмі?
5. Які бувають відокремлені члени речення за будовою? Наведіть прикла-
ди речень із непоширеними й поширеними відокремленими членами
речення,
6. Чи завжди відокремлюють поширені означення, виражені дієприкмет-
никовим зворотом? Поясніть. Наведіть приклади.
7. Чи обов'язково відокремлюють виражені прикметниками означе
стоять після означуваного слова- іменника? Що робить таке відокрем-
лення обов'язковим? Наведіть приклад,
8. Розкажіть про відокремлення прикладок. Наведіть приклади,
9. Чим найчастіше бувають виражені відокремлені обставини? Наведіть
приклади.
10. Якими словами приєднуються до речення відокремлені додатки?
Наведіть приклади.
11. Для чого слугують уточнювальні члени речення? Які члени речення
ювальними найчастіше? Наведіть приклад,
основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти.
Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг
засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0
якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників
не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника
земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає
тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид.
Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри,
клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати.
Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен
ників, прикметників, дієслів і прислівників.
Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво
ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним
із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен
ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико
вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм
— основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір
Творення суфіксально-префіксальних прикметників
Слово (словоформа), від
якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник
атом (без атома) без- -н- безатомний
роса (без роси) без- -ян- безросяний
їм ’я (від імені) від- -н- відіменний
Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський
рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий
з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський
цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний
земля (серед землі) серед- -н- Середземний
загоїти не- -н- незагойний
оцінити не- -енн- неоціненний
Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за
до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові
дієслова.
Творення суфіксально-префіксальних дієслів
Слово, що послужило
твірною основою
Туризм як унікальна можливість мирного взаємозбагачення. Реферат
Туризм - це можливість наблизити сучасну людину до природного довкілля, це унікальна можливість мирного взаємозбагачення
Людина, суспільство не може не впливати на природу. Навіть у період свого відпочинку людина так чи інакше взаємодіє з природою. Особливо ця взаємодія відбувається через такий активний вид відпочинку як туризм.
Туризм походить від французького "tourisme" – прогулянка, подорож - подорожі у вільний час пов'язані з від'їздом за межі постійного проживання, один з видів активного відпочинку, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурними розважальними цілями.
В міжнародній практиці до туристів відносять осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з будь-якою метою, крім діяльності, яка винагороджується в місці тимчасового перебування.
Туризм можна сміло визнати як один із в природокористування, оскільки перебуваючи на природі, людина так чи інакше використовує навколишнє середовище, його ресурси. У даному випадку йдеться мова про використання рекреаційних ресурсів довкілля: природні ландшафти, мінеральні води, ріки, моря, озера, ліси, чисте повітря, сонячна радіація тощо.
Під туризмом слід розуміти теорію і практику різного роду походів, сходження на гори і подорожування з цілю спортивного змагання, активного відпочинку, науки та виховання.
Туризм залежно від мети подорожі поділяється на:
спортивний,
пізнавальний (екскурсійний),
діловий,
любительський (мисливський, рибальський),
релігійний та ін.
Залежно від засобів пересування:
пішохідний,
лижний,
автобусний,
автомобільний,
авіаційний,
велосипедний,
водний,
залізничний,
комбінований.
Виділяють також внутрішній (національний) та іноземний (міжнародний) туризм.