1)Я з тобою піду вогонь і воду .2)після важкого дня я не чув ні рук ні ніг. 3)глас во піющого в пустині, напевно був чутніший ,як у нас .4)язикатій Хвесьці не можна казати нічого зайвого , Випишіть із речення фразеологізми з’ясуйте їх синтетична роль

- Добривечір, Катю!
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі! 

За горами,за морями,за тридевять разу я гуляв на невеликій полянці.все було добре,поки   сонце не зайшло і раптово налетіли чорні хмари.я здивувався і запитам у них: -чого ви сюди   прийшли? навіщо загородили тепле сонечко? хмари промовчали.і через декілька секунд почався дощ.пробув він недовго всього 5 хвилин.зібралися всі вкучку і полетіли геть.я у то й час стояв під великим грибочком,тільки вийшов з нього побачив,що знову світить яскраве сонечко і якось засмутився.поглянув у різні боки і побачив ті дощові хмари.недовго думав і побіг за ними.дощ ніби тікав від ін біг   і із ньго падали тендітні,прохолодні краплинки..далі сам придумуй кінцівку