1. «Я піду посплю, а о другій годині ночі зміню тебе», - сказав увечері Митько.
2. Ходить мій сум по землі, по-журавлиному плаче: «Де ж ви, Веселик, де ж ?! Чому не повернулися додому? »
3. «Дивись, чудеса! - дивується трава.- Він кам'яний, а з ним йде жива »
4. Я крутився, дід запитав: «Ти прийшов позіхати?»
5. Тут я почув голос брата: «Щось ти носом став клювати».
2. Тема: реалістичне зображення героїчної боротьби революціонерів проти експуататорського ладу.
3. Ідея:схвалення благородної справи борців революціонерів, оспівування іх мужності і безкорисливості, тверда віра автора в перемогу над злом, заклик до всіх трудащих: наслідувати боротьбу і цим наблизити день волі.
4. Епітети: дивний сон; безмірна пустота і дика площина; височеною гранітною скалою; тажкий залізний молот; біль пекучий.
Метафори: горить любові жар; страшний тягар; кам*яне чоло; кривавий труд; душа боліла; серце рвалося; груди жаль стискав.
Порівняння: І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили; голос сильний нам згори, як грім, гримить.
Гіпербола: Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, Так наші молоти гриміли раз у раз.
Риторичний оклик: Лупайте сю скалу! Нехай ні жар , ні холод Не спить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Оля: Привіт, Марійка. Ти чула, що буде виставка квітів у нашому новому музеї?
Марійка: Привіт, Оля. Так, звичайно, що чула. Я би дуже хотіла піти поглянути на ті чудові квіти, адже я їх обожнюю.
Оля: А може, підемо разом?
Марійка: Це дуже чудова ідея! Тоді на котру годину призначаємо нашу зустріч?
Оля: Давай, десь на 15 годину, адже на 13 у мене заняття у музичній школі.
Марійка: Цей час якраз мені пасує. Тоді у школі зустрінемося?
Оля: Так, звичайно!
Марійка: Тоді до завтра, бувай!
Оля: Бувай!