1) Визначте рід іменників.
Сибір, тюль, вчитель, нероба, кенгуру, цап, Суми, степ, Петро, біль, лівша, путь, заїка, гроші, колібрі, мадам, зоолог, сани, Ілля, провалля, бюро, коліща, ООН, професор, Микола, канікули, совість, зайча, письменник, ягняткодіікар, депутат, секретар, узбережжя, білоручка, Микита, ластівка, обжинки, цеце, роздоріжжя, пальто, кіш, Чернівці, Киїа, ЄС.
2)Визначте число іменників (одн., мн., лише в одн., лише в мн у
Молоко , сінн, повітря, веселощі, гордість, борошно, розвиток, годинник, переговори, портрет, телевізор, крісло, килим, папір, будинок, хата, селянин, селянство, сміливість, гнів, газета, Львів, тарілка, відмінок, значення, майстер, сіль, сівба, поле, вугляр, дуб, стовбур, каша, сувенір, місто, буквар, пухир, слухач, вітрище, абажур, завдання, шахи, скляр, лелека, барег, друкарня, ножиці, спокій, канікули, Артек,).
3)Випишіть спочатку іменники, які мають форму лише однини, потім — ті, що мають форму лише множини.
Обличчя, іменини, помідор, дорога, Карпати, колосся, ключ, пюре, роковини, ревність, доктор, бадилля, вечорниці, лікарня, ночви, мишеня, автомобіль, море, коридор, ліки, собака, сани, братерство, солодощі, вишня, піхота, сонце, радість, школяр, школа, футбол, метро, чоботи, урок, копійка, гроші, вікна, груди, спина, бджоли, лапки, пальці, туфлі, народ.
Байдужість — це страшне лихо сьогодення. В сучасному світі проблема відчуження та збайдужіння постала дуже гостро. Люди все частіше не звертають увагу на чужий біль та страждання. Вони не хочуть нікому допомагати, майже не беруть на себе ініціативу чи відповідальність. Така поведінка, на жаль, стає нормою.
Які ж наслідки такої поведінки? Байдужість вбиває душу людини. Вона втрачає можливість співчувати, бути доброю та милосердною. А скільки людей гине щодня лише через те, що ніхто не захотів до Скільки страшних історій чуємо?
Варто також розуміти, що кожен з нас може зіткнутись з людською байдужістю. І коли нам буде вкрай необхідна до ніхто не протягне руку в скрутну хвилину.
Тому варто пам'ятати, що іноді від нашої поведінки може залежати чиєсь життя і наша до може врятувати людину. Не будьмо байдужими! І, можливо, світ стане кращим!
Мамині руки – це найтепліші, найніжніші руки на землі. Так я думаю про руки своєї мами. Мабуть, кожна дитина буде за мною згодна. Всі люблять своїх матерів, а я свою люблю найбільше.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.