1.Визначте частини мови в поданому уривку. Івана у столиці вражало все, а найперше — рух. Усе тут кудись поспішало, бігло, летіло, метушилося. Зовсім не так, як у горах, де можна за прилягти на травичці й гати, як повільно пливуть хмари. Тут, напевно, висміяли би вже саме таке бажання. Іван роззирався
довкола, проходячи повз яскраві вітрини та афіші. Він, на відміну від інших, нікуди не квапився, бо до вечора ще було далеченько.
Його увагу привернув гурт людей, всередині якого щось відбувалося. У центрі кола стояв кумедно вбраний вусатий дядько, який горланив: "Атракціон! Атракціон! Хто переможе Велета, отримає кругленьку суму! Виходь, хто хоче заробити!"
2. Використовуючи подані частки, склади речення про події повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили». Запиши їх.
Невже \ж, немов\би, хіба\ ж, казна \в \чому, як\от, все\таки.

Найбільш небезпечна крига –перша і остання. У цей час значно підвищується загроза нещасних випадків на льоду , особливо серед дітей шкільного віку, адже крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини . Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях, на міцному льоду, який не має розщілин. У жодному разі не можна виходити на тонкий лід та перевіряти його міцність ударом ноги. Не можна також стрибати та бігати по льоду, збиратися великими групами на одному місці. Знайте, що зараз, на початку зими, небезпечною є середина водоймища, а в кінці зими - прибережні ділянки. Забороняється виходити на недостатньо міцний лід. Якщо ж ви все таки опинилися у крижаній воді, а поряд нікого немає, розставте широко руки та намагайтеся утримуватися на поверхні. Пам’ятайте, що енергійні рухи під час перебування у воді сприяють швидкому охолодженню. Тому старайтеся без різких рухів виповзти на міцний лід у бік, звідкіля прийшли та повзти до берега, відштовхуючись ногами від краю льоду. Надаючи ж до людині, що провалилася під лід, ні в якому разі не можна підходити до неї стоячи, потрібно наближатися лежачи, розкинувши в сторони руки та ноги, використовуючи дошки або інші предмети, які є під руками. Лежачи на одному з 

Природу легко обібрати, якщо ти маєш думку ката. Природа не може покарати того, хто їй шкодить, вона мовчки страждає. Але не слід забувати, що ми всі живемо на єдиній планеті, яка є нашим спільним домом. Навіщо ж смітити там, де живеш? Чи приємно жити серед власного сміття?

Давайте згадаємо, як виглядає наш міський пляж. Навесні його поприбирали комунальні служби, і там було доволі чисто. А потім прийшло літо... Хотілося б подивитися у вічі людям, що перетворили гарне місце, де було так приємно відпочивати, на смітник. Хотілося б спитати їх: невже вам так подобається сидіти серед сміття? І якщо так, може ви і не люди зовсім, а свині?

А які свині запаскудили ставочок у нашому парку? Раніше там плавали качки та лебіді, а тепер тільки пляшки плавають. Повсюди папірці, пластикові пакети та інше сміття. Гірко та огидно на це дивитися.

Шкода, що у таких людей-свиней обличчя не перетвоюються на свинячі рила. Так було б гарно іх відрізняти від нормальних людей. Залишив купу сміття після себе - хвіст виріс. Розбив скляну пляшанку, залишивши гострі уламки скла у траві - п'ятак прорізався. А так єдина надія - на людську совість. І, як життя свідчить, слабка...