1. Визначити вид односкладних речень, підкреслити граматичні основи 1) Стою, мов скеля, непорушний.
2) Нині холодно навіть удень.
3) Пекельний посвист снарядів.
4) З полови хліба не спечеш.
5) Любим дивитись на зорі, на їх неосяжну сім’ю.
6) Довгий яр, білою черемхою залитий.
7) Усе можна зрозуміти.
8) А від городу потягнуло кропом.
9) Пливемо назустріч сонцю.
10) Чоловіка викликали в кабінет і наказали зачекати.
11) Як дбаємо, так і маємо.
12) Темна, прохолодна ніч.
2. Виконати синтаксичний розбір односкладних речень ( зразок письмового розбору на с. 95)
1. Загальна характеристика простого речення.
2. Указати, що речення односкладне.
3. Указати вид односкладного речення.
4. Указати, чим виражений головний член речення.
1) Без трудів не їстимеш пирогів.
2) Світлая, дивная ніч.
3) Сійся - родися, колосом розвийся, засівайся щастям, ниво молода!
4) Багато людей урятовано.
5) У пресі повідомили про наближення буревію.
6) Нас зустрічають хлібом – сіллю.
надо до 15:00 сдать.
Відповідь:
Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями. Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось. Герої – це люди, які творять добро і заслуговують поваги. Є заслужені герої, визнані урядом і відомі на весь світ, а є герої, про яких ми навіть не чули, і вони тихо продовжують жити в тіні.
Объяснение:
В час гарячий полудневий
Виглядаю у вiконце:
Ясне небо, ясне море,
Яснi хмарки, ясне сонце.
Певно, се країна свiтла
Та злотистої блакитi,
Певно, тут не чули зроду,
Що бува негода в свiтi!
Тиша в морi… педве-ледве
Колихає море хвилi;
Не колишуться од вiтру
На човнах вiтрила бiлi.
З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем,
В’ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
Стиха весла пiдiймає,
I здається, що з весельця
Щире золото спадає.
Як би я тепер хотiла
У мале човенце сiсти
I далеко на схiд сонця
Золотим шляхом по !
Попливла б я на схiд сонця,
А вiд сходу до заходу,
Тим шляхом, що проложило
Ясне сонце через воду.
Не страшнi для мене вiтри,
Нi пiдводнй камiння, —
Я про них би й не згадала
В краю вiчного промiння.