1. Визначити складні синтаксичні цілі. 2. Дібрати заголовок до змодельованого висловлювання.
3. Визначити його тему й основну думку.
Життя є молодість, труд і любов. Молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. Усе життя людина лише шліфує грані своеї молодості. На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. I погасне. Бо другої молодості немає у світі.
Труд, як материна рука, веде нас по стежці. Він вірним другом. Він не зраджуе. У радісній знемозі він пахтить, як дорога.
Любов. Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає мое волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух. Вона знає такі таємниці, що від них розриваеться якесь маля. Вона серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, бєв очі, як у глибокий колодязь пустелі. I молодість дзвенить.
Н.в. (хто?що?) п`ятдесят
Р.в. (кого?чого?) п`ятдесяти
Д.в. (кому?чому?) п`ятдесяти, п`ятдесятьом
З.в. (кого?що?) п`ятдесят, п`ятдесятьох
О.в. (ким?чим?) п`ятдесятьма, п`ятдесятьома
М.в. (на кому?на чому?) (…)п`ятдесяти, (…)п`ятдесятьох
Називний шістдесят
Родовий шістдесяти, шістдесятьох
Давальний шістдесяти, шістдесятьом
Знахідний шістдесят, шістдесятьох
Орудний шістдесятьма, шістдесятьома
Місцевий на/у шістдесяти, шістдесятьох
н. п'ятсот
Р. п ‘ятИсот
д. п ’ятИстам
Зн. Як називний Або родовий
Ор. п ’ятьМАстами
м. … п ‘ятИстах
н. Шiстсот
Р.шестИсот
д. шестИстам
Зн. Як називний Або родовий
Ор. шістьМАстами
м. шестИстах
Значення мови в житті людини та суспільства. Текст-розповідь.
Значення мови надзвичайно велике, бо вона до в розвитку людському суспільству.
Мова, на відміну від жестів, здавна дозволяла краще порозумітися людям. Об’єднувала родами для спільного ведення господарства, так згодом утворилися народи. Спочатку усно, а потім письмово, зберігався досвід та передавався наступним поколінням, що сприяло розвитку науки та винахідництва, загальному прогресові. Завдяки мові з культурних джерел можна дізнатися про історію народу.
Без мови не було би народів, сучасного розвитку суспільства.
Українська мова – моя рідна мова.
Вона красиво звучить, співуча, її ще називають солов’їною, барвінковою, калиновою. Це мова маминих прекрасних колискових пісень. Кожну нашу думку ми можемо передати відповідними словами. Мова ділиться з нами багатою духовною, історичною та культурною спадщиною. Ми через мову виражаємо свої переживання, пізнаємо світ, вивчаємо своє минуле. Вона передається через покоління, тому є безсмертною. Також об’єднує усіх українців, робить громадянином кожного з нас та усіх разом - народом.
Українська мова є державною мовою, цим ми підкреслюємо, що ми - український народ.
Объяснение: