1. Визначити дієвідміну: А говорити
Б малює
В задавати Г їсть.
2. У якому рядку записано правильно:
А не починали, немати, недооцінювати, не змогти,
Б не написати, неславити(ганьбити), неволити, нехтувати;
В непочинати, не притомніти, недооцінювати, не стати;
Г не прогріта сонцем, необгороджений, неполита, не заросле.
3. Визначте речення, в якому не пишеться з усіма словами разом:
А На коні сидить козак, у свиті — не/свиті, і без шапки;
Б Не/знайомий рвучко козирнув, піднісши кулак і випростовуючи пальці біля самої скроні;
В Поки не/дуже холодно, сидітиму вдома;
Г Ти, може, серденько, того й не/знаєш, як гарно, любо як співаєш.
4. Визначте рядок, у якому допущено орфографічні помилки:
А День Перемоги, Золоті ворота, полуниця «Вікторія»;
Б свято Івана Купала, село Золота Балка, Національний банк України;
В Сузір’я Великий Віз, Декларація прав людини, газета «Літературна Україна»;
Г Великий Піст, День Народження, волинська область.
5. Визначте рядок, у якому є неправильно утворена форма прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння:
А менш надійний, найдобріший, якнайдальший;
Б найбільш привітний, вужчий, найбільш відоміший;
В найстаріший, щонайдовший, якнайзручніший;
Г легший, дорожчий, гірший.
6. Укажіть рядок, у якому займенники записані правильно:
А Казна- який, будь- який, аби- який, хтось
Б хто- небудь, скількись, нічий, казна- хто
В якийсь-то, ні хто, аби- хто, стільки-сь
Г казна що, щож небудь, бозна чим, кого- небудь.
7. Укажіть ряди слів, у яких пишеться -нн- у всіх словах:
А безгомі..ий, неодмі..ий, безбереж..ий, бездога..ий;
Б бало..ий, парад..ий, бензи..ий, чека..ий;
В касет..ий, люмінісцент..ий, моното..ий, безіме..ий;
Г безці..ий, невпізна..ий, нездола..ий, незамі..ий;
Д незліче..ий, відмі..ий, карава..ий, магази..ий;
Е доверше..ий, витонче..ий, пі..ий, нарече..ий.
8. Укажіть рядки, де допущено помилки в написанні частки не зі словами:
А незабаром, ще не прийняті закони, неголосно, недруг;
Б недолік, невиконавши, недобачати, нехтувати;
В не виконувати, не дотримуючись, не відповівши, несміливий;
Г незчутися, незліченний, зовсім не страшний, не знаючи;
Д неполиті грядки, нестямний, немовбито, лист не написаний;
Е досі не виконане, недолюблювати, не стямившись, недоведена тео-
рема.
9. Позначте рядки, у яких всі складні прикметники пишуться разом:
А сліпучо/білий, жовто/гарячий, ніжно/рожевий;
Б сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий;
В гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український;
Г південно/західний, фізико/математичний, всесвітньо/історичний;
Д східно/український, кисло/молочний, біло/сніжний;
Е первісно/общинний, вічно/юний, воле/любний.
10. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать.
1 чоловічий.
2 жіночий.
3 середній.
4 спільний.
А папороть, СБУ, дівчина, путь.
Б математик, вельможа, Сибір, тигр.
В токар, поетеса, плетиво, нікчема.
Г жіноцтво, листя, теля, дівча.
Д злюка, бідолаха, хитрюга, недоучка.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.