1)Виконайте вправу. 1)Виконайте вправу.
Перепишіть речення. Розподіліть їх на односкладні та двоскладні. Якщо вони односкладні, то визначте вид (ОО, НО, Б, УО, Н).

Господаря видно по господарству.

Нам усього по вісімнадцять літ.

На готовому й циган господар.

Від добра добра не шукають.

Щосуботи прибираємо дім.

У нас пихатих не люблять.

І не було ні радості, ні чуда.

Уже світлішає над гаєм.

І на оновленій землі врага не буде супостата.

Роби до поту, а їж в охоту.

Пахло талою землею.

Село позначено печаткою жнив.

Любіть і боріться за щастя безкрає.

Лежачого хліба ніде нема.

Просять тебе не втручатися в мої справи.

2)Виконайте тести.

1.Виділене слово НЕ є вставним у реченні (розділові знаки пропущено)

А Ти принаймні хоч схаменись!

Б Осотом заткало землю мабуть на вік.

В Орфей до речі також був фракієць

Г А й справді світ такий чудовий!

Д Бува пласка глупота однозначна себе ховає за гучні слова.

2.Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки пропущено)

А Одна з найдорогоцінніших рис людини по-справжньому подякувати.

Б Світ здається неосяжним і повним таємниць.

В Безмірно жаль що ніжність вже не в моді.

Г У Греції навіть статуї теплі.

Д Серцю кохати на жаль не накажеш.

3.Пунктуаційної помилки немає в реченні

А Мені було либонь, дев’ятнадцять літ.

Б На ловця як кажуть, і звір біжить.

В Вогнем чудесним здається сяють зорі.

Г Муза історії Кліо мабуть, обморозила душу.

Д Це, може, так здавалося мені?

4.Якщо вписати на місці крапок слово життя, то ускладненим стане речення

А …дійсно незбагненне.

Б Ти мої думки, моє …, моя любов.

В …ти просто незбагненне.

Г Україна – це моє …

Д …прожити – не поле перейти.

5.Поширеним звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)

А Ой ковалю ковальочку підкуй мені чобіточки!

Б Тебе незнаного впізнаю.

В Життя моє дозволь тебе любити.

Г Будь щаслива та здорова чорноброва!

Д Ох пісне чому як той птах не летиш?

6.Поширеним звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)

А Ой Морозе Морозенку ти славний козаче!

Б Я заклинаю вас тучі й тученята.

В І шлях святинь твоїх Славуто тернами весь позаростав.

Г Світи нам день безсмертними вогнями.

Д Ви мій щоденний тренаж мої гантелі турники і штанги.

Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе. Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина. Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя. У моєму розумінні, бути людиною - це значить виховати в собі високі моральні якості. Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових - це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах. Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина. Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки - це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають. Я гадаю, що справжня людина - це хороший друг, здатний прийти на до визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість. Хороша людина створить хорошу сім’ю і буде прикладом для своїх дітей. І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною - це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім’ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу. Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі - передовий виробничник, а вдома - деспот, який тероризує всю сім’ю; у школі - сумлінний учень, а вдома - ледар, який ложки за собою не помиє. А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною». Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли…»

Живий куточок Твір-описВлітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися «Живий куточок». В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався нам раєм. Перше, що я побачила, – це акваріуми з незвичайно красивими рибками. їх різноколірна луска переливалася всіма барвами веселки.Рибки підпливали до скла і дивилися на нас, беззвучно відкриваючи роти, потім раптом різко спливали в глиб акваріума, витончено виляючи хвостами і плавниками. Краса рибок, їх плавні рухи привели мене в стан спокою і утихомиреності. Але тут мій погляд впав на крокодила. Його очі здалися мені сумними.   Ми з подругою пішли далі. У іншій кімнаті були різні тварини і птахи. Крупна і різноколірна папуга щось обурено кричав при наближенні людей. Тут же була мавпа, яку теж турбувало наближення людей, вона голосно кричала. Решта мешканців куточка спокійно реагувала на нас. Товстенькі морські свинки крихітні хом’яки давалися в руки, їм подобалося, коли їх гладили. Ми вийшли з Палацу для дітей, і день здався мені не таким нудним. Спілкування з тваринами принесло велике задоволення. Відчуття спокою і втихомиреності не покидало мене весь день. І досі я часто згадую свої відвідини «Живого куточка».