1. Виділене слово є сполучником у реченні А Щасливий, хто сни має милі.
Б Скільки голів, стільки й умів.
В Виспівує та щебече, поки місяць зійде.
Г Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали.
Д Нещасна нація, котра не вміє цінувати свої таланти.
2. Виділене слово є сполучником у реченні
А Хоча була північ, спати ие хотілося.
Б Де кров текла козацька, трава зеленіє.
В Куди серце летить, туди й око глядить.
Г Де є страждання, там нема краси
Д Звідки ласка, звідти й казка.
3. Виділене слово є сполучником у реченні
А Та не злічить віків, що встигли вже пройти.
Б Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
В Не писав я до тебе в останні два дні через те, що був у дорозі.
Г О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.
Д Беруть на кпини молоді міста прапращурів, що вийшли з неоліту.
4. Підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні
А Здавна відомо, що заборонений плід найсолодший.
Б Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє.
В А наше діло — все це прополоти, аби хоч крихту істини знайти.
Г Доки людина не втратила здатності червоніти, вона ще людина.
Д Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу.
5. Підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні
А Невесело на світі жить, коли нема кого любить.
Б Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.
В Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто.
Г Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив.
Д Твій дух не став приниженим і плоским, хоч слала доля чорні килими.

Відповідь:

Діалог-суперечка на тему "Яку професію краще обрати?":

- Привіт, Оленко. До вас сьогодні приходили із університету з питання профорієнтації?

- Привіт, Олесю. Так. Ти яку професію хочеш обрати?

- Я хочу стати юристом. А ти?

- Ой, цих юристів сьогодні стільки, що вони нікому не потрібні. А я мрію стати вчителькою української мови.

- Юристів хоч і багато, проте в них хоч заробітна платня нормальна. Вчителі отримують дуже мало.

- Я вважаю, що у професії не є головними гроші. Важливо, щоб робота приносила щастя та радість.

- Я з тобою цілком не згодна. Завдяки роботі ми отримуємо гроші, на які і маємо жити. Для всього іншого є заняття під назвою "хобі".

- На жаль, в нас з тобою різні погляди на майбутнє.

- Так. Вибач, мені вже час йти. До завтра.

- Бувай!

Життя людини - найдорожче , що у неї є. Життя людини - Божий дар! Але чомусь мало хто з нас серйозно замислюється над тим , як він живе , для чого живе і що залишить після себе.

Люди цінують дорогоцінні камені. Вони бережуть їх , підбирають красиву оправу , дбайливо зберігають і бояться втратити , а найголовнішу коштовність - наше життя - часто пускають на самоплив. Ми, не замислюючись проживаємо день за днем, розтрачуємо час на порожні розваги або ледарюємо біля телеекрану . Але настане момент , коли кожна людина зупиниться і запитає себе: «А навіщо я живу? Для чого мені життя дане? » Адже якщо долею , природою , якимись вищими силами була зумовлена наша поява на світ , значить , це не випадково. Значить , в нашому житті є якийсь сенс. Життя дається людині тільки один раз , і , як казав Український письменник М. О. Островський , « прожити його треба так , щоб не було боляче за безцільно прожиті роки».

Мета - ось що найголовніше в житті. Прагнення до здійснення мрії , до реалізації планів . Ця мета може бути у кожного своя , але вона повинна бути. І вона повинна бути високою, благородною , такою, що підіймала б її у власних очах і в очах оточуючих її людей.

Объяснение: