1.Відокремленими називаються члени речення,які: а)вказують на того, до кого звернено мовлення; б)виділяються за змістом та інтонаційно; в)передають ставлення мовця до висловленого, його оцінку. 2.Відокремлюватися можуть: а)головні члени речення; б)другорядні члени реч.; в)головні й другорядні члени речення. 3.Відокремлена уточнювальна обставина часу є в реченні: а)Плоди і насіння збирали після повного їх достигання. б)Корені викопували наприкінці літа або восени. в)Кору і бруньки заготовляли напровесні,в період активного руху соків у деревах. 4.Укажіть речення з відокремленим означенням. а)Арсен узяв скрипку й мовчки,не прощаючись, вийшов. б) І тоді ж світ,уся земля— буйна і радісна— поринула в цім болю. в)І таки,на його гроші, купив сиву кобилу. 5.Укажіть речення, в якому правильно вжиті розділові знаки. а) З лави,стогнучи, підвівся Барболя. б)І раптом,одухотворений інієм ліс озивається гортанними звуками. в)Соняхи щирі огнепоклонники сходу кивають златоглаво. 6.Відокремлюються обставини: а)виражені одиничним дієприслівником,що означа б дії; б)виражені дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу; в)виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами та іменниками зі словами незважаючи на, на випадок, починаючи з. 7.Укажіть речення, у якому є відокремлена прикладка а)Поля,засіяні пшеницею, було видно здалеку. б)Тихий сон стуляє вії, розігнавши давні мрії і втопивши їх у журбі. в)Автор їі— колишній розвідник,став згодом відомим істориком, професором Лондонського та Оксфордського університетів. 8.Укажіть речення,у якому правильно вжито розділові знаки. а)У печі,розмальованій по комину густою синькою топилося. б)Геть блідий,Андрій Сидорович опустився на стілець. в)Внизу як величезне біле покривало протяглася північна пустиня—тундра. 9.Розставити у реченні розділові знаки. Вкажіть у дужках (біля кожного слова) частину мови та члени речення. Василько розчепірив руки і падаючи грудьми на воду швиденько звів їх докупи
23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. «Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт.
Але, заглядаючи в офіційний документ ЮНЕСКО, яка й запровадила це свято Резолюцією № 3.18 на XXVIII сесії 15 листопада 1995 року, знаходимо таке формулювання: «Генеральна конференція … проголошує 23 квітня "Всесвітнім днем книги та авторського права", оскільки саме в цей день 1616 року померли Міґель де Сервантес, Вільям Шекспір та Інка Ґарсіласо де ла Веґа».
Найцікавіше те, що до померлих 23 квітня 1616 року чомусь помилково зараховують Міґеля де Сервантеса. Насправді ж, Сервантес помер 22 квітня, але датою смерті, за іспанськими звичаями тих часів, було записано дату поховання. Тим паче, «літературний батько» Дон Кіхота помер 22 квітня за григоріанським календарем, а за юліанським (який тоді зберігався в Англії часів Шекспіра) – 2 квітня. А втім, з якої б нагоди не було запроваджено День книги, добре, що це все ж трапилося.
Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.
Нам часто говорять про те, що потрібно читати книги, щоб вирости розумною людиною. І дійсно, книги збагачують нас і багато чому вчать.
Багато хто з нас читають книги постійно, хтось — рідше. Хтось читає історичні романи, а хтось читає тільки журнали в літаку — все залежить від освіти, настрою, характеру і т.д.
Але чи знаєте ви, що є маса причин, навіщо читати книги? Деякі причини можуть вас сильно здивувати, інші — точно надихнуть на читання якої-небудь книги з психології, наприклад. Тим паче, що зараз достатньо скачати книги з інтернету, щоб розпочати читати.