1)відчиняю хатні двері і застигаю на порозі а погляд в одну мить усе вбирає в себе і вогонь у печі і глиняну долівку і стіл у другій кімнаті і матір що чистить на стільці картоплю.
2)Потім гойдалася земля піді мною і мені здавалося що от-от упаду в провалля.
3) Остап подавсь на розвідки і скоро повернувся щоб заспокоїти Соломію скрізь тихо спокійно днина тепла й ясна.
4) Іван охоче оповідав про своє життя домашнє з оповідання того можно було зрозуміти що втік він не так од панщини як від лютої жінки.
5)знову будут зоряні ночі закрасуються яблуні в цвіту тпройдуть вулицями дівчата з широкого поля пісню постелють про подругу свою і десь друга пісня обізветься желем за красою такою.
6)перед важкими поруділими чобітьми ледве чутно стріяє недоспілий пшеничний Колос його зелені гранчасті стежки втиснуть в землю біліють краплинами розчавленого молока і чорні мої руки теж обризкані липучим солодким морозивом
Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє.
надеюсь