Добрі люди її не забували: то стара тітка прийде розважитись, то дівчата прибіжать, нащебечуть
Речення складне, сполучникове, складносурядне. Має три граматичні основи: люди не забували, тітка прийде розважитись, дівчата прибіжать, нащебечуть. Прості речення пов*язані між собою повторюваним розділовим сполучником сурядності "то". Двокрапка після першої частини ставиться тому, що два наступні речення пояснюють те, про що говориться в попередньому.
Перше речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне. Підмет - люди, вираж. іменником, присудок(простий дієслівний) - не забували, виражений дієсловом з часткою, означення - добрі, вираж. прикметником, додаток - її, вираж. займенником. Друге речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне. Підмет - тітка, вираж. іменником, присудок(складений дієслівний) - прийде розважитись, виражений допоміжним дієсловом "прийде" у особовій формі та доданим до нього головним дієсловом "розважитись" у формі інфінітива. Стара - означення, вираж. прикметником. Третє речення: розповідне, неокличне, двоскладне, непоширене, повне, підмет - дівчата, вираж. іменником, однорідні присудки - прибіжать, нащебечуть, вираж. дієсловами. Між однорідними присудками ставимо кому Між другим і третім простими реченнями кому ставимо, тому що є повторюваний сполучник "то" [ ]: то [ ], то [ ]
У рядку "вітерець(заснув, прокинувся, вибіг, побіг)" дієслова вжиті у переносному значенні. Природньому явищу - вітерцю- приписуються дії, які притаманні поведінці живих істот. Приклад вживання:
- грайливий вітерець побіг верхів*ям молодих берізок
- літній вітерець, награвшись досхочу у зеленім листі, заснув серед медових трав
Очеретина зашепотіла - дієслово вжито у переносному значенні(очеретина не має рота, аби шепотіти)
Метелик спав, прокинувся, полетів - дієслова тут вжиті у прямому значенні
Речення складне, сполучникове, складносурядне.
Має три граматичні основи: люди не забували, тітка прийде розважитись, дівчата прибіжать, нащебечуть. Прості речення пов*язані між собою повторюваним розділовим сполучником сурядності "то".
Двокрапка після першої частини ставиться тому, що два наступні речення пояснюють те, про що говориться в попередньому.
Перше речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне. Підмет - люди, вираж. іменником, присудок(простий дієслівний) - не забували, виражений дієсловом з часткою, означення - добрі, вираж. прикметником, додаток - її, вираж. займенником.
Друге речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне. Підмет - тітка, вираж. іменником, присудок(складений дієслівний) - прийде розважитись, виражений допоміжним дієсловом "прийде" у особовій формі та доданим до нього головним дієсловом "розважитись" у формі інфінітива. Стара - означення, вираж. прикметником.
Третє речення: розповідне, неокличне, двоскладне, непоширене, повне, підмет - дівчата, вираж. іменником, однорідні присудки - прибіжать, нащебечуть, вираж. дієсловами.
Між однорідними присудками ставимо кому
Між другим і третім простими реченнями кому ставимо, тому що є повторюваний сполучник "то"
[ ]: то [ ], то [ ]
У рядку "вітерець(заснув, прокинувся, вибіг, побіг)" дієслова вжиті у переносному значенні. Природньому явищу - вітерцю- приписуються дії, які притаманні поведінці живих істот. Приклад вживання:
- грайливий вітерець побіг верхів*ям молодих берізок
- літній вітерець, награвшись досхочу у зеленім листі, заснув серед медових трав
Очеретина зашепотіла - дієслово вжито у переносному значенні(очеретина не має рота, аби шепотіти)
Метелик спав, прокинувся, полетів - дієслова тут вжиті у прямому значенні