1. Усі сполучники підрядності в рядку
А якщо, бо, наче, та
Б який, чий, і, як
В немовби, неначе, або, аби
Г тобто, неначе, зате, як
Д коли, куди, щоб, як
2. Усі сполучники сурядності в рядку
А щоби, котрий, також, зате
Б але, й, та, або
В де, з тим щоб, однак, чий
Г хоч, як, одначе, і
Д тому що, зате, який, ні
3. Усі сполучники в рядку
А зате, та, якби, якщо
Б і, або, чи, мов
В але, мовби, начеб, втім1. Усі сполучники підрядності в рядку
А якщо, бо, наче, та
Б який, чий, і, як
В немовби, неначе, або, аби
Г тобто, неначе, зате, як
Д коли, куди, щоб, як
2. Усі сполучники сурядності в рядку
А щоби, котрий, також, зате
Б але, й, та, або
В де, з тим щоб, однак, чий
Г хоч, як, одначе, і
Д тому що, зате, який, ні
3. Усі сполучники в рядку
А зате, та, якби, якщо
Б і, або, чи, мов
В але, мовби, начеб, втім
Г чи, начебто, немовбито, проте
Д як, мов, тому що, ніж
4. Усі сполучники складні в рядку
А зате, якби, якщо, мовби
Б начеб, начебто, тому що, і
В немовби, немовбито, через те що, та
Г ніби, нібито, немов, мов
Д адже, отож, притому, для того щоб
5. Усі сполучники складені в рядку
А незважаючи на те що, чи... чи, так що, щоб
Б тому що, завдяки тому що, не то... не то, проте
В тому що, через те що, перед тим як, для того щоб
Г коли, як, доки, після того як
Д щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо
6. Назвіть речення зі сполучником:
А Він думав про те вечорами, малюючи портрети, етюди (І. Цюпа);
Б Художник хоче, щоб його цінували люди (І. Цюпа);
В Соняшники горять на подвір'ях, за огорожами (Є. Гуцало);
Г Квітнуть, квітнуть, звеселяють нам душу півонії (О. Гордій)
7.Назвіть речення зі сполучником сурядності:
А) Рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю
(В. Яворівський);
Б) Мрії вже щезли, мов птах розвіяв їх крильми (М. Коцюбинський);
В) На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Леся
Українка);
Г) Оксана думала, що вже давно стемніло (Б. Харчук).
8. У якому рядку визначення сполучника правильне?
А) Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку
частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.
Б) Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку
однорідних членів речення.
В) Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку
однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв'язки
між ними.
Г) Сполучник— службова частина мови, яка виражає залежність іменника,
числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.
9..У якому рядку всі сполучники належать до одного розряду за
будовою:
А) тому що, незважаючи на те що, для того щоб, через те що;
Б) аби, чи…чи, щоб, у зв’язку з тим що, то…то;
В) коли б, якщо і, ледве, хоч;
Г) оскільки, тому що, якщо, бо, але.
10. Укажіть речення, у якому сполучник служить для поєднання
однорідних членів:
А. Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя
(П. Панч).
Б. Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли
(М. Коцюбинський).
В. Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, і ревів (І. Франко).
Г. Розчинилися двері, і через поріг переступила з повним відром Галя
(А. Шиян
11. У якому рядку всі сполучники підрядні приєднують речення мети:
А) що, як, мов;
Б) щоб, для того щоб, з тим щоб;
В) мов, хай, що;
Г) бо, оскільки, коли
12. У якому рядку всі сполучники підрядні приєднують речення часу:
А) як тільки, що, наче, бо, щоб;
Б) коли, як тільки, щойно, поки, допоки;
В) оскільки, незважаючи на те що, але, та, чи;
Г) мов, якщо, хоч, дарма що, ніби.
Фонематична транскрипція / фонетична транскрипція:
1. Нія́кої – [н’ і й á к о й і], 6б., 8зв., 4скл.. [н’ і й á к о й і], 8
2. Зволо́жується – [з в о л ó ж у й е т’ c’ a], 12б., 12зв., 5скл..
[з в о л ó ж у й еᴵ ц’: а], 11
3. Нади́вишся – [н а д и́ в и ш с’ а], 9б., 9зв., 4cкл..
[н а д и́ в иᵉ с’: а], 8
4. Про́сьба – [п р о́ с' б а], 7б., 6зв., 2скл.. [п р о́ з’ б а], 6
5. При́зьба – [п р и́ з' б а], 7б., 6зв., 2 скл.. [п р и́ з’ б а], 6
6. Камінці – [к а м’ і н ц’ і], 8б., 7зв., 3скл.. [к а м' і н’ ц’ і], 7
7. Б’є́шся – [б й е́ ш с’ а], 5б., 6зв., 2 скл.. [б й е́ с’: а], 5
8. Хто – [х т о], 3б., 3зв., 1скл.. [х т о], 3
9. Аге́нтство – [а г е́ н т с т в о], 9б., 9зв., 3скл.. [а г е́ н т с т в о], 9
10. Трену́ється – [т р е н у́ й е т’ с’ а], 10б., 10зв., 4скл..
[т р еᵘ н у́ й е ц’: а], 9
11. Тижне́вий – [т и ж н е́ в и й], 8б., 8зв., 3скл.. [т иᵉ ж н е́ в и й], 8
12. Лічба́ – [л’ і ч б а́], 5б., 5зв., 2 скл.. [л’ і {дж} б а́], 5
13. Батьківщи́на (у значенні - вітчизна) - [б а т’ к’ і в ш ч и́ н а], 11б.,
11зв., 4скл.. [б а т’ к' і ў ш ч и́ н а], 11
14. Віщий – [в’ і ш ч и й], 5б., 6зв., 2скл.. [в' і ш ч и й], 6
15. Студе́нтський – [с т у д е́ н т с’ к и й], 12б., 11зв., 3скл..
[с т у д е́ н’ с’ к и й], 10
Пояснення: жирним шрифтом - наголошені голосні; еᴵ - біля "е" маленька ''і''
Фонетична транскрипція б запису живої мови, при якому з можливою точністю передається кожен звук з усіма його відтінками.
Фонематична транскрипція б запису живої мови, при якому передаються тільки фонеми певної мови без урахування тих відтінків, що неістотні у фонологічному плані.
Дійсно, лоза зразу кінчалась, і ми вийшли на чистий піщаний висип. Перед нами була тиха широка Десна. За річкою крутий берег, а далі, праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив. Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з‑за горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна, а самий верх її, самий вінець майже над нашими головами, було написано шаленими крученими криваво‑червоними і жовтими мазками. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося в воді, і здавалося, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а є міжхмарний темний простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.
Объяснение: