1) Укажіть ускладнювальний елемент речення,

Земля, освячена кров'ю визволителів, дорога моєму серцю.

А. Звертання

Б .Відокремлене означення

В. Однорідні присудки

Г. Відокремлена Обставина

2) Якими членами речення є ці слова

1. Дощ А.Підмет

2.Цілує Б.Присудок

3. Опівночі Кульбаби В.Означення

4. Очі золоті Г.Додаток

Д.Обставина

3) Виконайте синтаксичний розбір речень

Гладжу рукою соболину шерсть ячменів , шовк колосистої хвилі.

З моря повіяло легеньким вітерцем

Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани. Музика - стародавній вид мистецтва, здатний об'єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характерами, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами люди в концертному залі, затамувавши подих, однаково схвильовано й благоговійно завмирають під зливою дивовижних, чаруючих звуків. І вже на другий план відходять життєві негаразди й турботи, залишається тільки влада мистецтва, яке очищає душу від усього несуттєвого, мізерного, буденного, підносить нас до висот розуміння смислу життя. Я люблю музику, особливо духовну. Слухаючи її, розумієш, що тільки Боже благословення могло до композиторові створити таку красу, таку досконалість поєднання звуків, таку чистоту й гармонію. Здається, розкривається церковна баня і з блакиті небесної ллється на людей Божа благодать. І злітають в небо голуби, і лагідне сонце пестить своїм промінням землю, і лунають десь у височині кришталеві дзвони. Музика Максима Березовського... Від неї світлішає похмурий день, зникає втома, з'являється бажання творити добро, прощати зло, любити людей і весь цей незбагненно прекрасний у своїй гармонії світ... Багато видів мистецтва існує в ньому, кожен з них - джерело естетичної насолоди. Але музика - це завжди зустріч з радістю польоту, з можливістю мріяти й сподіватися на здійснення своїх сподівань.

у кожної людини є місця, які багато для неї значать. у моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся ганна, мамина мама. я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку. 

як же гарно за селом! вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. десь за кілометр - розвилка. якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. у ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.

якщо   з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. сюди багато людей влітку ходить купатися. річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. по берегах річки ростуть верби, а у воді  біля берега росте багато білого латаття. я дуже люблю ці   білосніжні квіти, тендітні та ніжні. дивлюся на них та не можу надивитися. ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.