1. Укажіть рядок, у якому всі слова — частки: А б, ані, і, в, на; В хіба, невже, лишень, справді, чи; Б чи, не, хай, мовляв, з-понад; Г мовби, ніби, із-за, що, тільки.
2. У реченні «Хотіла б я піснею стати» частка: А надає реченню вказівного смислового відтінку; В утворює нове слово; Б вказує на емоції мовця; Г утворює граматичну форму.
3. Укажіть рядок, у якому всі слова — модальні частки (спонукальні): А чи, невже, хіба, годі; В он, таки, якраз, аби; Б бодай, давай, -но, -бо; Г лишень, тільки, майже, ну.
4.Укажіть речення, у якому вигук відокремлюється комою (окремі розділові знаки вилучено) А Ой ви мене злякали. Г Ой летіла зозуленька, на калині сіла. Б О земле рідна, я тебе люблю. Д Ой ти, дівчино, з горіха зерня. В О князю, служитиму тобі вірно!
5. Укажіть рядок, у якому всі вигуки — емоційні: А м-м-му-у-у, бе-е-е, ме-е-е, гав-гав; В геть, цить, гайда, брись; Б добрий день, доброго ранку, добрий вечір, агов; Г ой, ух, ах, тьху.
6. Укажіть речення, у якому немає вигуку: А Оте «ура» ще довго їм вчувалося. В Оце так! А я думав, що ви до уроків готуєтесь. Б Скажіть, будь ласка, котра година. Г Ой, вербо, вербо, де ти росла?
7. Укажіть рядок, у якому всі частки пишуть окремо: А написав/би, немов/би, як/небудь, надумав/таки; В таки/прийшли, ну/й, навряд/чи, скажи/ж; Б все/ж/таки, стань/бо, аби/куди, все/таки; Г поки/що, колись/то, як/от, дай/но.
8. Укажіть рядок, у якому всі вигуки пишуть через дефіс: А будь/ласка, на/добраніч, до/побачення, добри/день; Б їй/богу, ку/ку, кар/кар, тік/так; В от/тобі/й/на, в/добру/путь, стук/грюк, брязь/дзінь; Г тьох/тьох, ой/Боже, гав/гав, му/у/у.
9. Допущено помилку в написанні частки зі словом у рядку: А дехто таки стояв; В підійди-но ближче; Б отакий то розумний; Г було б добре відпочити.
10. Частку ні пишемо разом в усіх словах рядка: А ні/хто, ні/в/якому, ні/від/чого; В ні/чого, ні/в/що, ні/до/чого; Б ні/який, ні/скільки, ні/кого; Г ні/де, ні/з/кого, ні/з/чим.
11. Частку не пишемо разом у реченні: А Жодна думка не/видалась йому доладною. В До весни вже не/далеко. Б Нічого нам не/залишається, як оборонятися. Г Зорі поки що не/вкрили цілого неба.
12.Частки немає в реченні. А Розум за гроші не купиш. В Тече вода із-за гаю та попід горою. Б Лунають лише пісні солов’їні. Г Нехай квітне планета чистотою.
Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається речення, підрядна частина якого вказує на причину або містить обґрунтування того, про що сказано в головній частині, і відповідає на питання чому? через що? з якої причини?, наприклад: «Мали спати по черзі, бо хтось один повинен був підтримувати вогонь» (В. Гжицький).
З головною частиною підрядне причини з'єднується сполучниками бо, щоб, затим що, оскільки, позаяк, парним сполучником а що...то та сполучними висловами типу завдяки тому, що; у зв'язку з тим, що; на тій підставі, що; з тієї причини, що; з того приводу, що і под., наприклад: «Условах баский, боязкий, в'язкий... знак м'якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-» (Укр.правопис); «Щось моя невістка не одчиняє при мені своєї скрині, мабуть тим, що порожня» (І. Нечуй-Левицький).
У розмовному мовленні, художньо-белетристичному та газетно-публіцистичному стилях відчутно переважають сполучники бо, щоб, тому що. Сполучник бо виражає тільки причинові відношення. Підрядні речення зі сполучником бо завжди стоять після головного: «Не злякать вам нікого, холодні сніги, Бо розтопе вас сонце блискуче...» (О.Олесь); «Нешвидко бігла тягарівка, бо вибоїни на дорозі з вигурком підкидали щохвилини» (В.Барка).
Інші підрядні причини можуть стояти перед головним, після головного й у середині головного речення: «Хлопці боялись поворухнутись, щоб не злякати» (О.Гончар); «А що їм добре, то й забули про мене» (Марко Вовчок).
Складені сполучні вирази вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях.
Складені сгюлучники тому що, тим що, через те що, затим що можуть розчленовуватися або стояти в підрядному реченні.
Г
Объяснение:
Узгоджені означення стоять у тому самому роді, числі й відмінку, що й означуване слово. Якщо означуване слово змінює форму, то й означення так само змінюється.
А. сад- у цвіту- неузгоджене означення , так, як стоять у різних числах- (сад-однина, у цвіту- множина)
Б.зрошення степів- неузгоджене означення (зрошення степів, зрошення степу) при зміні числа змінюється одне слово- степів
В. пісню Шевченка- неузгоджене означення (пісні Шевченка, піснями Шевченка...) слово пісня змінюється, Шевченка- не змінне.
Г. нова справа- узгоджене означення стоїть у ж.роді, однини, Н.відмінку, та змінюється за відмінками, за числами.