1. Указати складне безсполучникове речення з однорідними частинами:
А Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна.
Б Переконатися пора: зробивши зло – не жди добра.
В Будеш сіяти з сумом – вродить печаль.
Г Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі.
2. Указати складне безсполучникове речення з неоднорідними частинами:
А Ластівки летіли в тучу, голуби – до схову. Б Мені снилося: червоні рожі пломеніли в промені золотистім.
В Навкруги співали пташки, вгорі сяяло сонце. Г Крутився вітер, крутилися думки.
3. Указати безсполучникове складне речення, між частинами якого ставиться тире:
А Гуляють хмари сонце спить ніде не чуть людської мови.
Б Не завидуй багатому багатий не знає ні приязні, ні любові.
В Думав доля зустрінеться спіткалося горе.
Г На білу речку впали роси веселі бджоли одгули.
4. Указати безсполучникове речення, між частинами якого ставиться двокрапка:
А Діла добрих оновлюються діла злих гинуть. Б Така судьба усіх співців чудових їх тернами увінчує життя.
В Забудеш рідний край тобі твій корінь всохне. Г Річка мов пояс лісу смуга мов повінь, трави обнялись.
5. Визначити різновид складного речення (розділові знаки пропущені):
Сонце і повітря лоскочуть щоки а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо що здається надворі стоїть весна одягнена у білі шати.
А із сурядним і підрядним зв’язком; Б із безсполучниковим і підрядним зв’язком;
В із безсполучниковим і сурядним зв’язком; Г із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком.
6. Визначити різновид складного речення (розділові знаки пропущені).
Ніхто не знав звідки прийшли половці а було те ще при синах Ярослава Мудрого.
А із сурядним і підрядним зв’язком; Б із безсполучниковим і підрядним зв’язком;
В із безсполучниковим і сурядним зв’язком; Г із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком.

Людина дуже любить природу і практично не може без неї жити. У цьому немає нічого дивного, якщо не забувати про те, що сама людина є невід’ємною частиною природи. Відповідно, лише перебуваючи на природі, вона може в повній мірі з нею з’єднатися, обмінятися з нею енергією і відчути приплив сил. У кожної людини є місце, яке вона вважає своїм улюбленим куточком природи. Звичайно, винятком з цього правила я не є. У мене точно так само є певне природне місце, де я відчуваю себе найкраще, і де, на мою думку, природа проявляється найкращим чином.

Особисто для мене улюбленим куточком природи є невеликий сад поруч із моїм будинком. Я встиг полюбити цей садок ще будучи зовсім дитиною. 

(ЕСЛИ СЛИШКОМ МНОГО МОЖЕШ ЧУТЬ СОКРАТИТЬ ПАРУ ПРЕДЛОДЕНИЙ УБРАТЬ)

Поведінка людини проявляється в конкретних діях, вчинках, словах. Це віддзеркалення її внутрішнього світу, освіченості, психічного стану, ставлення до інших людей. Усі люди різні, з різних родин, зі своїми інтересами та світосприйняттям, особливостями мислення . З самого дитинства нас вчать поводитися певним чином, а ще ми бачимо, як поводять себе дорослі, та переймаємо це.

У різноманітних життєвих ситуаціях від нас вимагається поводитися так-то й так, проте чи часто ми замислюємося над тим, чому ми вчиняємо певним чином? Чому інші люди поводяться так, а не інакше? І чому неможливо завжди мати «відмінно» з поведінки, як би того дуже бажали наші батьки, не лише в шкільному класі, але й в інших сферах життя?

По тому, як людина тримає своє слово, що каже про інших, як ставиться до близьких, чим захоплюється, як спілкується, ми складаємо своє враження про неї. З тими, хто нам подобається, ми хочемо спілкуватися, довіряємо їм. Проте трапляється, що хтось поводиться нещиро, щось вдає з себе, робить певні речі заради власної вигоди. Робити певні висновки, судити людину за її поведінкою треба обережно.

У нашому світі, де ми вступаємо у безліч формальних стосунків, неможливо завжди поводитися щиро та безпосередньо. Нам доводиться дотримуватися певної дисципліни, коли ми у школі, на роботі, в громадському місці. Мабуть, у цьому є сенс, адже як говорить приказка, не варто сунутися в чужий монастир зі своїм уставом. Та й завжди поводитися так, як тобі кажуть, не думаючи, неможна.

На мою думку, кожен з нас має повне право виражати свою індивідуальність через свою поведінку, не доставляючи при цьому неприємностей оточуючим. Мені, наприклад, неприємно, коли хтось їде в автобусі та слухає на повну гучність музику на своєму телефоні. І йому байдуже, що іншим його музика може не подобатися, або в когось болить голова, або хтось розмовляє. Така поведінка показує, що людина не вміє мирно співіснувати з іншими, вона або егоїстична, або намагається привернути до себе увагу.

Кажуть, зустрічають по одежі, проводжають по розуму. А от поведінка людини – то одежа її особистості, яку вона носить постійно. Тож, мабуть, треба дбати про неї та тримати в чистоті.