1. уci незмінні діеслівні форми подано в рядку а особові форми дісслова, діеприкметник, безособові форми б інфінітив, дісприслівник, безособові форми в інфінітив, діеприкметник, діеприслівник г інфінітив, дієприкметник, безособові форми
2. лише діеслова доконаного виду подано в рядку а сказати, іхати, сполоти, загнати б наслідувати, вирости, стукати, провчитися в замести, посваритися, дописати, набігатися г надивитися, мислити, піймати, чекати
3. до 1 дієвідміни належать усі діеслова в рядку а збігти, перенести, стояти, поїти б гоїти, сивіти, ставити, свистіти в любити, воркотати, радити, кричати г колоти, хотіти, боротися, пороти
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Объяснение:
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Ця цікава подорож відбулася минулої п’ятниці.
Вранці учні нашого класу дружно з’явилися на шкільному подвір’ї . Під’їхав автобус. Школярі з’юрмилися, щоб порадитися про маршрут. Усі спочатку трошки сперечалися, але прислухалися до роз’яснення водія. Ми від’їхали. Шлях пролягав тоненькою, мов в’юн, гірською дорогою. Всі були зачаровані карпатськими краєвидами. Дорогою дівчата співали українські народні пісні, котрі знають напам’ять. О п’ятнадцятій годині ми прибули до підніжжя гори. Потім нас чекав похід на гору. На вершині зробили привал. Ми були веселі та рум’яні від гарячого полум’я, яке розпалив учитель фізкультури.
Ця подорож ще більше здружила та об’єднала наш клас.