1. У якому рядку всі слова відповідають такій морфемній будові: префікс, корінь, суфікс, закінчення? засніжений, налетіти, священний
провулок, вибірково, легенький
прибережний, безмежний, обручка
весняний, похмуро, винахід
2. Префікс ПРИ- мають усі слова в рядку
пр..єднати, пр..лягти, пр..морський
пр..землений, пр..йти, пр..рва
пр..красний, пр..мружити, пр..вітати
пр..сісти, пр..звище, пр…подобний
3. Спільнокореневими є всі слова в рядку
ніч, нічний, уночі
проводити, підводний, вода
сонце, сонця, на сонці
весна, навесні, весну
4. У якому рядку всі слова відповідають такій морфемній будові: префікс, корінь, суфікс, закінчення?
прекрасно, сіренький, знання
беззахисний, невинно, розмова
приміський, підберезник, перекручений
веселенький, винахід, надмірний
5. Позначте рядок , у якому всі слова не мають закінчення
улітку, ніч, вік, писати
обгородити, узимку, метро, голосно
вись, журі, образно, радіти
далеч, перехід, малювати, зоопарк
6. Позначте рядок, у якому всі слова мають нульове закінчення
надвір, світлячок, мороз, вітер
узяв, друг, картон, розум
ліхтар, борщ, шість, горе
пролісок, сьогодні, барабан, дуб
7. Позначте рядок, у якому всі слова є формами слова
водяний, водичка, водолаз, підводник
підводити, водій, підвести, підвода
водичкою, водички, водичко, водичка
водяник, водянистий, водянка, вода
8. Позначте рядок, у якому всі слова є спільнокореневими
Участь, учасник, співучасник, учасниця
учасний, учасно, учасного, учасне
земля, землиця, на землиці, землицею
приземлений, приземлитися, землянка, землянці
Інше:
9. Букву Е пишемо на місці пропуску в словах
печ...во, пал...чка, ніж...нька, більш...нький
гарнес...нький, ключ...к, працівн...к, тонес...нький
стріч...чка, корінч...к, рівнес...нький, доріж...нька
дон...чка, руч...нька, менш...нький, хлопч...ня
10. Правильно записано всі слова в рядку
підсадити, зписаний, узлісся, херсонський
сказати, безтактний, пшиниця, морський
аркушем, плащем, межею, душею
відпочинок, натпилювати, земельний, віконний
11. Префікс ПРИ- пишемо в усіх словах рядка
пр...зирливий, пр...мудритися, пр...старкуватий, пр...добритися
пр...тихнути, пр...подобний, пр...сісти, пр...морожений
пр...стол, пр...дорожній, пр...гірок, пр...звище
пр...садибний, пр...щеплювати, пр...кордоння, пр...крашений
12. Префікс ПРЕ- пишемо в усіх словах рядка
пр...смачно, пр...старанно, пр...зирство, пр...гірклий
пр...черствілий, пр...мудрий, пр...красно, пр...старий
пр...чудовий, пр...зирливий, пр...високий, пр...жовклий
пр...гіркий, пр...милий, пр...чудовий, високопр...стольний
(Прономеруйте ответы так:
1задание- такой то ответ
2 задание- такой то ответ и т.д
На мою думку, професію потрібно обирати винятково за покликанням. Насамперед тому, що в майбутньому ви муситимете щодня ходити на роботу й виконувати свої обов’язки. І якщо до вибраної з міркувань престижу або заробітку справи не лежить душа й ваша діяльність не викликає у вас позитивних емоцій, то життя перетвориться на суцільну муку. Крім того, працюючи не за покликанням, ви ніколи не зможете досягнути в певній справі вершин, тимчасом як присвятивши себе «сродній» праці, здобудете й високу кваліфікацію, й успіх, і гідну платню і, найголовніше, відчу- ватимете насолоду, душевну рівновагу та щастя.
На підтвердження аргументів наведу приклад із поки що невеликого власного досвіду. З п’яти років мене батьки віддали на танці. Хоча в мене нібито все добре виходило, однак досить швидко танці так набридли, що відвідувати заняття стало нестерпним. А от коли я стала займатися вітрильними перегонами, то зрозуміла, що ніколи не відмовлюся від цих тренувань, на які щоразу чекаю з нетерпінням. До того ж на сьогодні я вже маю серйозні спортивні досягнення, навіть брала участь у світовому чемпіонаті.
До сказаного варто додати ще один найвагоміший доказ. Якщо людина зраджує все те, що було в ній найкращого, нищить у собі божий дар, то вона стає руйнівником.
Яскраве образне втілення цієї думки знаходимо в повісті Миколи Гоголя «Портрет». Художник Чартков, її герой, зрозумівши, що назавжди втратив свій неабиякий малярський хист, став купувати найкращі полотна інших митців і нищити їх.
Отже, аби не тільки з користю, а й з гідністю прожити життя й почуватися щасливим, аби не стати руйнівником і не заздрити чужому успіхові, треба обирати майбутню справу, до якої маєш хист, і не лінуватися розвивати свій талант.
Є у Харкові святі для кожного мешканця місця, які внесені у всі екскурсійні маршрути міста. Тут призначають побачення, сюди харків’яни неодмінно ведуть гостей, що приїхали до них здалеку. Тут можна побачити й іноземні делегації. Такі місця – дзвіниця Успенського собору, Покровський монастир, пам’ятник Т. Г. Шевченку. Пам’ятник великому Кобзареві посідає особливе місце у списку відомих місць столиці Слобожанщини. Відкритий 24 березня 1935 року, він і зараз залишається одним із найзначніших досягнень вітчизняної монументальної скульптури і є яскравим символом дружби і братерства українського і російського народів. Пам’ятник Тарасу Шевченку – своєрідна візитна картка Харкова. Дорогу до нього легко знайде навіть той, хто вперше приїхав до Харкова. Пам’ятник височіє між головною магістраллю міста – Сумською вулицею – і центральним майданом, який із здобуттям Україною незалежності дістав назву майдан Свободи.
Дуже вдало вибране місце, точно розраховані розміри монумента (його загальна висота 16,5 метра, висота статуї поета 5,5 метра), гармонійна підпорядкованість архітектурних і скульптурних елементів сприяли тому, що пам’ятник одразу органічно вписався в ансамбль міста. Пам’ятник стоїть у мальовничому місці – у саду імені Т. Г. Шевченка. Одна з алей саду веде до Національного університету імені В. Каразіна; по іншій алеї від пам’ятника можна потрапиш до ще однієї споруди, вартої уваги, – кіноконцертної зали «Україна». Цю зали кільцем обступили старі і молоді дерева саду Шевченка. Тут до саду примикав один із найстаріших в Україні зоопарків, історія якого налічує понад сто років.д Проте серцем цього дивовижного куточка Харкова є пам’ятник Кобзарю. | Бронзова статуя Шевченка піднята на тригранний пілон. Довкола нього на виступі, що поступово зростає, розташовані шістнадцять фігур, які уособлюй ють собою всю історію України. Уся ця складна композиція виростає з круглого східчастого підмурка.
Шевченко стоїть, ледве схиливши у задумі непокриту голову. Скульптор зупинив ту мить, коли поет збирався зробити крок – він увесь порив, увесь рух. На плечі накинуте пальто, права рука стиснута у кулак. У зовнішності поета, у його суворому обличчі, у зсунутих бровах, в енергійному жесті руки відчувається сила незвичайної людини, що присвятила своє життя і талант Україні, своєму народові, – людини, яка залишила потомкам велику творчу спадщину. На творчості Шевченка зросло чимало поколінь сучасних художників слова.